Проблему підтоплення і південних областей без держави не розв’язати

ХЕРСОНЩИНА за особливостями природно-кліматичних умов є доволі специфічним регіоном: влітку потерпає від посухи і степових суховіїв — в міжсезоння затоплюється поверхневими і як наслідок підтоплюється ґрунтовими водами. Внаслідок цього її називають зоною ризикованого землеробства, яка залишається справді непередбачуваною. Нинішня зима внесла катастрофічні корективи в уже звичний природний дисбаланс регіону. Таке трапляється приблизно раз на 5—10 років, коли південь потерпає від аномально великої кількості опадів. Цьогоріч Херсонщина переживає серйозне випробування: на її території упродовж зимових місяців випала втричі більша кількість опадів, що призвело до затоплення площ сільгоспугідь та населених пунктів дощовими та талими водами. Різке танення снігів, підмерзлість ґрунту, низька дренованість територій і специфічне розміщення забудов у низинах призвело до того, що в області затопило понад 4,5 тисячі дворів у 42 населених пунктах. їхнє розташування у так званих подоподібних зниженнях і блюдцях на кшталт рисових чеків і спровокувало затримку води з відсутністю її стікання чи дренажу. Досі не оговталися від екологічного лиха Скадовський та Цюрупинський райони, частково опинився у воді й приватний житловий сектор Херсона.

Втім, жителів області щоразу лякають новими прогнозами: то пророкують різке підвищення рівня води в гирлі Дніпра, на якому стоїть Херсон, внаслідок непомірних обсягів скидів води з водосховищ, що знаходяться вище по течії, то небезпеку пов'язують з близькістю Каховської ГЕС, гребля якої от-от може не витримати перевантаження. Аби спростувати безпідставну паніку і обґрунтовано спрогнозувати подальший перебіг подій на круглий стіл «Про ситуацію, що склалася в області з затопленням поверхневими водами і підтопленням ґрунтовими водами населених пунктів» у прес-клубі «Новий день» зібралися провідні науковці Інституту гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук та Херсонського державного аграрного університету, фахівці обласного виробничого управління меліорації і водного господарства, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області, Каховської гідрогеологомеліоративної та Південноукраїнської гідрогеологічної експедицій.

«Півень таки знову клюнув»

Перший заступник директора Інституту гідротехніки і меліорації УААН академік Михайло Ромащенко переконаний, що біда полягає в тому, що тільки-но гострота небезпечної ситуації минає, всі розслабляються, допоки знову не настає критичний момент. «У 2006-му були подібні передумови водно-екологічних ускладнень, — пригадує він. — Втім, усе минулося без особливих ускладнень, і про небезпеку забули до нового потопу.

Втім, за геоморфологічними умовами територія Херсонської області є слабко нахиленою низовинною рівниною з широким розвитком подових понижень різного розміру і із слабо розвиненою балочною мережею. Більша частина території області (близько 70%) безстічна для поверхневих вод. Загалом же територія Херсонщини за умовами природної дренованості є надзвичайно сприятливою для розвитку процесів поверхневого затоплення. Особливо це стосується населених пунктів, які розташовані вздовж малих річок, балок, у подах. Подові пониження в області займають близько 14% її території.

Особливо гостро ця ситуація виникає в ті роки, коли на території області випадає велика кількість опадів. Такими вони були у 1975,1986, 1997-1998, 2004-2005 роки, коли кількість опадів удвічі перевищувала середньорічну норму, а на окремих територіях та в населених пунктах — втричі (яскравий приклад цього с. Борозенське Великоолександрівського району, коли за один день, 14 серпня 2004 року, випало 109 мм опадів, що склало чотиримісячну норму).

Враховуючи недостатню дренованість територій, особливості природно-геологічної будови, кліматичні фактори та розташування населених пунктів в низинах, Херсонщина посідає лідируючі позиції в Україні за комплексом причин затоплення та підтоплення після Закарпаття. Це вимагає сталих комплексних підходів до боротьби з цим явищем. Визначальні позиції при цьому мають належати горизонтальному та вертикальному дренажу. Якщо останній з них вимагає суттєвих витрат електроенергії та капіталовкладень на обслуговування і технічне переоснащення насосних станцій і свердловин, то облаштування системи горизонтального дренажу або відновлення його роботи за допомогою держави під силу кожному населеному пункту.

...Справа рук самих потопаючих

У тих селах, де завчасно перейнялися проблемою, власними силами рятуються від повені та підняття рівня ґрунтових вод. У деяких населених пунктах, де справу порятунку, очолили свідомі сільські голови, населення взялося самотужки очищати від завалів сміття дренажні колодязі та комунікації, канави, навіть спромоглися дамбувати окремі ділянки. Інші ж вичікували, доки приїде поважна комісія і пересвідчиться, як їх топить. Лопати, які були завбачливо підготовлені на кожному подвір'ї, якраз і могли порятувати, якщо б за них взялися гуртом, адже для відведення води від поселення деінде достатньо було прорити кількаметрову стічну канаву. До речі, через надмірну засміченість територій страждає і якість питної води в селах.

Науковці стверджують, що сотні тисяч гектарів зрошуваних систем, які перетинають область вздовж і впоперек, ще за часів свого будівництва передбачали прокладання розгалуженої мережі інженерних захисних дренажних споруд для комплексного захисту земель від шкідливої дії вод: підвищення їх дренованості, відведення поверхневих вод. Втім, не все так сталося, як планувалося. Те, що потрібно було зробити за умовами прийому в експлуатацію новозбудованих зрошуваних систем, виконали першочергово, а от заплановане на перспективу так і залишилося на папері. Доленосні проекти захисту територій від наслідків шкідливої дії вод так і не судилося втілити за часів Союзу, а тепер і поготів — на це потрібні колосальні кошти. Тож у науковці одностайні: Херсонщині з підтопленням самій не впоратися без відповідної державної програми та фінансування. Втім, сумний діагноз не поспішають лікувати на рівні столичних міністерств та відомств. Хоча дослідники проблеми виробили не лише загальну схему боротьби з затопленням та підтопленням, а й розробили шляхи його подолання по кожному населеному пункту.

Науковці і практики також схиляються до думки, що треба переглянути і концепцію дренажу: мінімізувати системи вертикального дренажу і, де можна за гідрогеологічними умовами, замінити його на менш витратний горизонтальний. Скажімо, на приморській території Голопристанського району працює найбільша кількість вертикальних дренажних свердловин, втім, їх робота не настільки ефективна, бо носить періодичний характер. До того ж, частково виснажуються водоносні горизонти, які потрапляють в зону дії дренажу, тобто прісна вода мимоволі скидається в море. Тож моніторинг довкілля, вплив зрошення та опадів дозволяють сформувати причини природно-екологічних катаклізмів, однак ефективно впливати на ці фактори не вдається.

З найбільшим запасом , води в Європі...

...Херсонщина потерпає від спраги за відсутності цивілізованого водопостачання, а головне — не задовольняє якість питної води в регіоні. Начальник Південноукраїнської гідрогеологічної експедиції Іван Твердий теж переконаний, що в області слід віддати перевагу горизонтальному дренажу, який є менш енерговитратним і більш ефективним з урахуванням особливостей місцевих ґрунтів. Саме через неврахування цього фактору іноді трапляються провали ґрунтів в місцях проходження дренажних мереж. Також акцентувалося на зниженні останнім часом якості підземних вод для зрошення та питної через підвищення її мінералізації. За кілька років поливу мінералізованою водою можна родючі ґрунти перетворити на солончаки і остаточно виснажити водоносні горизонти.

За словами начальника Херсонського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства Єгора Коваленка, з метою вирішення проблеми боротьби з підтопленням та затопленням в масштабах області і відпрацювання інженерно-технічних рішень, визначення стратегічних напрямів, складу, обсягів та черговості основних заходів із запобігання і ліквідації шкідливого впливу вод Держводгоспом України та Інститутом гідротехніки і меліорації УААН розроблена Схема та відповідна Концепція Державної цільової програми комплексного захисту сільськогосподарських угідь та населених пунктів Херсонської області від затоплення поверхневими та підтоплення ґрунтовими водами. Прийняття її на урядовому рівні дасть можливість комплексно вирішувати проблеми, пов'язані зі шкідливою дією вод на території області.

Паводок пройде непомітно у другій декаді травня

Найбільші паводки на Херсонщині трапилися в 1931, 1971 та 1979 роках. Великої води чекають нинішньої весни. Втім, настання паводку, який спочатку прогнозували на середину квітня, насправді запізниться на місяць. Повноводий Дніпро прийме по своєму руслу велике навантаження талих вод, у тому числі скиди з каскаду великих водосховищ в районі Києва та Кременчука, і якраз на середину травня докотить їх хвилею до Чорного моря. Втім, так думають дилетанти, вчені ж переконують, що проходження великої води відбуватиметься помірно і контрольовано, завдяки чому рівень води в басейні Дніпра суттєво не підніметься, а отже, ні херсонським дачам, ні мікрорайону «Корабел», ні населеним пунктам вздовж русла Дніпра, ні Каховській ГЕС нічого не» загрожує! Тож, як запевняють науковці та фахівці сфери водного господарства, приводу для паніки немає жодного і до зустрічі паводку, зі слів очільника спеціально створеної комісії, заступника голови ОДА Олексія Беспалова, область підготувалася.

Певне навантаження переживають екосистеми Присивашшя, низинні приморські та північні території області, які вже традиційно природно підтоплює. Насторожує безкарне порушення екологічних норм безпеки при забудові заплав. Самі ж порушники ризикують «поплисти» разом з елітними котеджами, зокрема набудованими в районі старого острова в обласному центрі.

Вчені та практики звертаються до населення бути більш свідомим і взятися за розчищення від сміття простих стічних систем на кожній вулиці — дренажних труб, колодязів та канав вздовж доріг для проходження води. Це дозволить на 30% зняти проблему підтоплення.

Досвідом з цього приводу поділився сільський голова Борозенського Борис Пигида (на фото). Село знаходиться у великому подовому зниженні, а тому поверхневим водам немає куди стікати з території села, тому рівень ґрунтових вод тут постійно тримають на контролі. Щоразу ситуація загострюється під час злив та сходження талого снігу, тому сільська рада активно співпрацює з місцевим сільгосппідприємством «Борозенське», керівництво якого надає вагому оперативну допомогу односельцям в подоланні спільного екологічного лиха. На території села протягом 2004—2005 років за рахунок державного бюджету по лінії Держводгоспу України побудована система відводу поверхневих вод, яка сумісно з існуючою системою горизонтального дренажу дозволяє комплексно вирішувати проблеми, пов'язані зі шкідливою дією вод у зазначеному населеному пункті.

І все-таки маститі столичні вчені, як і місцеве населення, дивуються, як можуть у межах однієї області, і навіть одного Цюрупинського району, парадоксально «уживатися» діаметрально протилежні природні явища — посуха в найбільшій пустелі Європи Олешківські піски та сезонне затоплення, приміром, смт. Нової Маячки. Втім, у тому-то й унікальність та різноманітність Херсонщини, на щастя чи на лихо...»