Як і чому наші села та міста періодично страждають від води та без води, чи не загрожує Херсону в квітні потоп на кшталт того, що був у 70-х роках, що робить влада та радить наука, щоб вберегти регіон, чи реально відмовитися на Херсонщині від зрошення — про все це говорили під час «круглого столу» місцеві та столичні вчені, меліоратори, представники місцевого самоврядування та виконавчої гілки влади.

А ми таки багаті...

Питання води для нашого регіону чи не найважливіше. З одного боку, сухо, з іншого — топить. Позбавляючись від прояву процесів шкідливої дії вод — підтоплення та затоплення, треба пам’ятати про збереження запасів питної води. Процентів на 80-90 ми отримуємо воду з середньо-сарматського водоносного горизонту, який, власне, і є тим джерелом, який затоплює чи підтоплює територію. Та багато хто бачить вирішення проблеми в тому, щоб скинути туди «шкідливу» воду. Так, вона поглинеться, але ми залишимося без питної води. Як розповідає Іван Твердий, начальник Південно-української гідрогеологічної експедиції, на сьогодні у нас найбільші (!) в Європі запаси питної води. «У нас така контрастна область — з одного боку води немає, а з іншого — у нас її надлишок. Ми сьогодні не можемо прокласти мережу, і подати воду звідси в Іванівський район. Ми не можемо навіть вирішити питання і подати через Дніпро в Херсон воду — з родовища з іншого боку ріки», — підкреслив Іван Твердий. Хоча, як відзначив він, в інших країнах ці питання вирішуються, вода подається в населені пункти і за 500 км. Водночас, маємо усвідомлювати, що таке багатство треба берегти. «Захист цих водоносних горизонтів — це вода для наших дітей, онуків і правнуків. Це питання першочергове», — каже начальник Південно-української гідрогеологічної експедиції.

Знову півень клюнув?

В останні десятиріччя значна частина населених пунктів Херсонщини в тій чи іншій мірі потерпає від затоплення поверхневими та підтоплення ґрунтовими водами. Особливо гостро ця ситуація виникає в ті роки, коли на території області випадає велика кількість опадів. Такими вони були у 1975, 1986, 1997-1998, 2004-2005 роки — тоді кількість опадів удвічі перевищувала середньорічну норму. А на окремих територіях та населених пунктах — навіть утричі. Багаторічні спостереження, результати досліджень засвідчують, що в нашій області залежно від поточної гідрометеорологічної ситуації та господарської діяльності майже 300 населених пунктів знаходяться під загрозою затоплення та підтоплення.

Протягом останньої зими випала значна кількість опадів (грудень-січень дали нам близько 250% від норми). Температурні умови складалися так, що опади не танули, а накопичувалися. І на початку лютого разом з дощем відбувалося активне танення снігового покрову при трохи підмерзлому ґрунті. Це викликало активні процеси затоплення талими водами. На початок розвитку ситуації потерпали 42 населених пункти і було затоплено близько 4600 дворів та присадибних ділянок, відзначив Єгор Коваленко, начальник обласного виробничого управління меліорації і водного господарства.

Цю проблему не можна вирішити без підтримки держави, вважає Михайло Ромащенко, перший заступник директора Інституту гідротехніки і меліорації Української академії наук. «На жаль, проблема такого масштабу для Херсонщини, де силами лише однієї області її вирішити, без участі держави, і це моє глибоке переконання, неможливо. І всі учасники діалогу мають об’єднатися саме у такому підході. Проблема дуже складна, екологічно серйозна», — відзначив Михайло Ромащенко. Науковці навіть вважають за доцільне надати області статус, який мають Закарпатський та Прикарпатський регіони. Там — це боротьба з паводками, а на Херсонщині — вирішення проблеми поверхневого затоплення та підтоплення.

Вчені вже давно поставили діагноз, вказали на причини, на фактори природного і штучного характеру, що впливають на масштаби підтоплення населених пунктів. З одного боку, область — це слабодренована, безстічна територія з великою кількістю западин, улоговин. Немає виходу для того, щоб відвести ці поверхневі води до басейнів Дніпра, Сиваша, Чорного моря.

Проблеми виникають і через сформовані тут типи поселень.

«Якщо ви проїдете по тих населених пунктах, особливо в проблемних регіонах, то ви побачите, що фактично ці села нагадують рисові чеки. Підняті дороги, насипи, а садиби знаходяться в понижених місцях, окреслених дорогами. Як чеки. Не зроблене сільське планування території. Тож як тільки сформувалися опади — вони затоплюють», — пояснив Михайло Ромащенко.

«Природна, геологічна будова, кліматичні умови, підвищена сприятливість до розвитку поверхневого затоплення і підтоплення, це, з нашої точки зору, головні причини, які роблять цю територію потенційно-небезпечною і вразливою до процесів поверхневого затоплення», — підкреслив перший заступник директора Інституту гідротехніки і меліорації Української академії наук. Не треба також забувати і про господарську діяльність людини.

«Правильний діагноз означає правильні підходи до розв’язання цієї проблеми. Вперше ми говорили про цей підхід ще у 1997-98 роках, коли перед цим була складна ситуація. І ми тоді підготували пропозиції. Вирішити радикально проблему покращення водно-екологічної ситуації в області, можливо лише за умови підвищення дренованості цієї території шляхом створення системи регіональних, місцевих самопливних дренажних колекторів — для того, щоб оці місцеві, регіональні западини, улоговини порозкривати і дати можливість відводити води під час затоплення», — відзначив Михайло Ромащенко.

«Проте пройшла ситуація 97-98 років. З’явилася оманлива ідея, що якщо забезпечити постійно роботу майже 1000 свердловин вертикального дренажу і наявних дренажних систем, то цієї проблеми можна уникнути», — бідкається науковець.

«Ми запропонували тоді розробити схему комплексного захисту від процесів затоплення поверхневими водами і підтоплення ґрунтовими водами. Дуже часто виникає плутаниця в термінології. На Херсонщині, в першу чергу, небезпечним явищем є затоплення поверхневими водами. І є явище підтоплення, яке значно менш поширене, це вторинне явище і більш інерційне. Ми заклали в цю схему комплексного захисту основний підхід — підвищення дренованості території. Ми передбачили: більше 500 км траси головних і регіональних колекторів, завдання яких, якщо вони будуть побудовані, значно покращити дренованість території і створити систему відведення поверхневих вод при такому залповому випаданні. Це великі матеріалоємні, фінансовоємні роботи. Але як представник науки хочу сказати: без цього проблема затоплення Херсонської області не буде вирішена. Виходячи з такої ситуації, тоді ОДА нас підтримала. Ми розробили схему, яка пройшла державну експертизу в Києві, вона затверджена. На підставі цієї схеми ми розробили концепцію державної програми. Причому в 2006 році ми виступили на парламентських слуханнях з питань підтоплення і повеней. І є постанова Верховної Ради від лютого 2006 року, де записано: розробити програму по боротьбі з процесами затоплення і підтоплення для Херсонської області. Але як воно відбувається? Напруга після 2006 року пройшла, опади перестали випадати, населені пункти звільнилися від поверхневих вод, і знову проблема відійшла на задній план. А зараз знову «півень клюнув». Нічим ця ситуація не різниться з точки зору причин, з точки зору наслідків від того, що відбувалося раніше. Відомі причини. Інститут гідротехніки і меліорації не тільки загальну схему розробив. Ми сьогодні практично по кожному вразливому населеному пункту розробили конкретні заходи: як його захистити, за допомогою якої системи дренажу, за допомогою якого колектору. Намітили траси цих колекторів. Ми готові включитися у цю роботу і для кожного населеного пункту дати проектне рішення. Але без формування загальнодержавної програми захисту території Херсонської області від процесів затоплення і підтоплення, її фінансування і реалізації, проблема вирішена не буде», — розповів Михайло Ромащенко.

«Діагноз» є. Коштів немає

Не можна сказати, що останнім часом нічого не намагалися зробити. Зокрема, за останні 5 років було реконструйовано приблизно 140 насосних станцій. «Наука видала інформацію, ми знаємо від чого є ця хвороба. Херсонщина поділена на 7-8 зон, по кожній ми знаємо причину», — відзначив заступник губернатора Олексій Беспалов. Є план заходів завдяки розробленій вченими генеральній схемі (він оцінювався п’ять років тому приблизно в 2 млрд. гривень). Планувалася його реалізація протягом 10-15 років. Як завжди все впирається в кошти. А тут ще й фінансова криза. Не до нас…

На цей час працює дві програми. Перша спрямована на захист населених пунктів — міст і селищ. Йде вона через МінЖКГ (в цьому році фінансування не відбувалося). І друга програма — захист сіл і сільгосптериторій (поля навколо сіл та городи). «Ми б хотіли, щоб ці дві програми були поєднані в одну», — каже Олексій Беспалов. Щоб рятували не окремі вулиці, а комплексно — цілі території.

Чому бідні? Бо дурні!

Та відсотків десять проблеми можна вирішити без особливих капіталовкладень, підкреслили і вчені, і управлінці. Вони вважають, що треба згадати про старі і добрі суботники. Скажімо, щоб прочистити банальну труба під дорогою. Для того, щоб прокопати 50 метрів лопатою відвідний канал в одному з сіл, була потреби виїзду на місце заступника міністра, голови водгоспу, заступника голови ОДА. «Тобто, ми приїхали, взяли лопати, прокопали канаву, вода пішла. Люди подивилися: ой, а чого ж ми цього не зробили?!», — розповів Олексій Беспалов.

Населення також має усвідомлювати свою відповідальність, вважає і Михайло Ромащенко. Йдеться про наведення елементарного порядку на території населених пунктів «Ми часто пред’являємо вимоги до держави. І справедливо. Але суспільство, населення повинно пройти ще свій шлях в частині виконання зобов’язань формування екобезпечних умов проживання»,- переконаний вчений.

«Адже не можуть ефективно працювати системи дренажу в населених пунктах, де кожен житель вважає за свій обов’язок висипати сміття в систему, яка має його захищати», — каже він. І пропонує починати відповідну просвітницьку роботу серед населення з школярів.

Знову будемо просити...

Обласна рада готує розгляд проблемного питання на сесії. Віктор Пелих, голова постійної комісії обласної ради з питаньАПК, земельних відносин та соціального розвитку села, відзначив, що, на його думку, необхідно поновлювати програму, яка була розроблена науковцями і про яку вони знову нагадали. «Якщо не підійти до розв’язання цієї проблеми комплексно, ми будемо завжди в авральному режимі поправляти все, що нам загрожує. Тому ми вирішили винести це питання на сесію облради і просити Кабмін повернутися до 2006 року і всі ці напрацювання, які були, розглянути. Я думаю, що обласна рада на першому етапі прийме звернення до Верховної Ради, Президента та Кабміну. Цей паводок змусив нас ще раз побачити наші недоліки», — відзначив голова постійної комісії облради.

Долучитися до підготовки звернення обласної ради погодилися і науковці.

До речі...

Що стосується можливої квітневої повені, яку всі бояться. Як відзначив заступник губернатора Олексій Беспалов. «Казати про те, що скид буде одночасний — з Десни, з Ворскли, з Росі, з Прип’яті — і піде велика вода, і хвиля розламає всі дамби, щоб затопити Острів — я про це казати не буду, це безглуздя», — каже він.