Використання землі в Україні платне. З особливостями земельного оподаткування читачів «Нового дня» знайомить начальник відділу масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян ДПА у Херсонській області Ірина САЛЬНИК.

— Ірино Василівно, хто і як має сплачувати сьогодні за землю?

— Плата за землю справляється у вигляді податку на землю або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Якщо фізична особа є землевласником або землекористувачем, то плата за землю справляється у вигляді податку на землю. Право власності або користування підтверджується державним актом, що видається на підставі: придбання землі за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, інших цивільно-правових угод; безкоштовної передачі земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що раніше були надані у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); інших документів.

Важливо знати, що/іавіть якщо у фізичної особи немає документів про право власності або використання землі, яка належить їй, така особа все одно зобов'язана сплачувати податок на землю, оскільки одержання такого документа є добровільним і податок нараховується не за фактом наявності державного акта, а за даними державного земельного кадастру.

До речі, якщо ділянкою володіють кілька осіб, то податок сплачує кожен власник окремо пропорційно до своєї частки. Якщо особа є орендарем землі державної або комунальної власності, то вона вносить орендну плату. Підставою для нарахування плати є договір» про оренду землі, що набирає сили після державної реєстрації. Якщо особа орендує земельну ділянку у приватної особи, то вона виплачує власникові орендну плату, а власник ділянки розраховується за землю з державою.

— В якому розмірі справляється плата за землю?

— Ставка і розмір податку залежать від площі земельної ділянки, а також від того, де вона знаходиться і як її використовують. Ставка податку не залежить від результатів господарської діяльності на земельній ділянці.

Для сільськогосподарських угідь, що використовують під косовиці і пасовища, ставка податку з 1 га встановлюється в розмірі 0,1% грошової оцінки; для земель, відведених під багаторічні рослини, (наприклад, сади), — 0,03% грошової оцінки; для ділянок, розміщених у населених пунктах, — 1% грошової оцінки.

До речі, для ділянок, на яких розташоване житло, індивідуальні гаражі, господарські будівлі та споруди, а також дачі, існують визначені податкові послаблення: власники сплачують усього 3% податку на землю. Це означає, що, якщо за дачну ділянку площею 0,6 га нараховано земельний податок у розмірі 100 грн., власник повинен сплатити 3% цієї суми, тобто 3 грн.

Щодо купівлі земельної ділянки фізичною особою на підставі цивільно-правового договору (наприклад, договору купівлі-продажу), то з 2008 року розмір земельного податку. розраховується від суми грошової оцінки землі, що не може бути нижче від вартості земельної ділянки, зазначеної в договорі.

Щодо орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, то вона не може бути меншою, ніж розмір податку на землю, встановлений для земель сільськогосподарського призначення. Водночас річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, не повинна перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки. При цьому в разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлено більший розмір орендної плати.

— Хто має право на пільги?

— Законодавством передбачено низку пільг щодо сплати земельного податку. Зокрема, від податку звільняються: інваліди І та II груп; громадяни, котрі виховують трьох і більше дітей; громадяни, у яких члени родини проходять строкову військову службу; пенсіонери; ветерани війни, а також інші особи, у т. ч. постраждалі від аварії на Чорнобильській АЕС.

Зазначеним особам надаються пільги на одну земельну ділянку кожного виду в межах норм, встановлених Земельним кодексом: для ведення особистого селянського господарства — не більше 2 га; для садівництва — не більше 0,12 га; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будинків і споруджень (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, у селищах — не більше 0,15 га, у містах — не більше 0,1 га; для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,1 га; для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 га.

Законодавство надає також пільги щодо податку на землю власникам ділянок, земельних часток (паїв) на період дії Закону № 320-ХІ/ за умови передачі ділянок і паїв в ,

оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

— Коли і як сплачується податок?

— Земельний податок громадяни сплачують у відділенні банку або в сільській раді за місцем розташування земельної ділянки. Плата за землю вноситься двічі за рік рівними частинами: до 15 серпня і до 15 листопада. При цьому до 15 липня податкові інспекції (на підставі наявної в податковій службі інформації) розсилають всім платникам повідомлення, в якому зазначається сума податку на землю і номер відповідного рахунка.

Якщо фізична особа не одержала повідомлення, вона може самостійно звернутися до податкового органу і сплатити необхідну суму. Уточнити грошову оцінку землі та дізнатися, чи було її взагалі проведено, а також дізнатися про суму, яку потрібно внести, можна у податковій інспекції району за місцем розташування земельної ділянки і в місцевій раді.

— Яка відповідальність за несплату податку?

— За несвоєчасну сплату податку на суму боргу нараховується пеня з розрахунку 120% річної дисконтної ставки Нацбанку України (на день появи податкового боргу або на день його погашення) за кожен календарний день прострочення. Наприклад, до середини листопада 2008 року дисконтна ставка Нацбанку України становила 12%. Таким чином, за кожен день затримки податку на землю фізична особа повинна сплатити пеню в розмірі 0,04% боргу.

Крім пені, нараховується штраф, розмір якого залежить від кількості днів прострочення і становить від 10 до 50% суми заборгованості, а саме: до ЗО календарних днів —10% погашеної суми податкового боргу; від 31 до 90 календарних днів включно — 20% погашеної суми податкового боргу; понад 90 календарних днів — 50% погашеної суми боргу.