Щороку, коли сходить сніг та оголюється ще не вкрита травою земля, ми можема-бачити продукти зимової життєдіяльності — усе те сміття, яке ми дружно й щедро розкидали на-всибіч і яке терпляче прикривала заметіль. Така картина скрізь: у містах, у селах, на вулицях, подвір'ях, площах, парках.

Численні весняні суботники й чисті четверги, покликані прибрати інші населені пункти, також залишають по собі малоприємні сліди — чималі кучугури прілого листя, гілок, скла, паперу. З тих, у кого вистачило сил його зібрати, тільки одиниці погоджуються мучитися з винайманням сміттєвозів, перекиданням куп на машину і т.п. Рішення одне — спалити: пожадливий вогонь знищить усі сліди. Та чи не шлях це до... нового виду, пробачте на слові, свинства?

З середини березня пожежна служба не знає спокою — рятувальники змушені виїжджати до... смітників, балок, заростів очерету, чагарників обабіч трас, на пусті поля, де горить торішня трава, стерня чи так дбайливо зібрана кимсь і покинена без нагляду купа сміття. Мусять, бо ніким не контрольоване полум'я може запалити й знищити найближчі зелені насадження, господарчі споруди, паркани і навіть житло. Відстань у 50 чи 100 м, яку оцінили як безпечну для них чистьохи-палії, при хорошому вітрі долається вогнем за лічені хвилини. А задушливий сморід і чорний дим від горіння псують не лише настрій, а й повітря та здоров'я тих, хто ними дихає.

А той самий час, коли пожежні витрачають пальне, воду й сили на гасіння непотребу, сміття — нещасний випадок чи аварія на іншому кінці міста чекають на ліквідаторів-рятувальників.

Один виїзд на пожежу, залежно від дальності маршруту й тривалості гасіння, коштує державі від 650 до 9000 грн. Не кажучи вже про імовірність загибелі, травмування чи отруєння продуктами горіння, які не компенсувати грошима. З 10 до 31 березня таких виїздів було здійснено близько ЗО — уявляєте суму? А далі буде більше — адже з приходом тепла до цих пожеж додаються, ще й багаття відпочиваючих!

Цілком імовірно, що хтось, читаючи ці рядки, спалахне обуренням: «Знову повчають! А що робити, якщо сміття ніхто не прибирає? На власному «горбі» не перетягаєш, от і палимо! І будемо палити!» Паліть собі, будь ласка, якщо вам не шкода власного здоров'я. Хоча торішнє листя цілком можливо і навіть краще або перекопати, або скидати на купу й отримати чудовий перегній та чорнозем. А от поки даючи недотліле багаття, ви вже створюєте загрозу для інших.

Словом, дбати прочистоту можна по-різному. Справжніми господарями показали себе мешканці Каховського та Голо-пристанського районів. Випалюючи сміття й сухостій, 11 березня старозбуріївці, а 23 березня мешканці передмістя Каховки повідомили заздалегідь про це до пожежної частини: мовляв, не хвилюйтеся, це не пожежа, це роботи з випалювання. Більше того, спільно з ними організували чергування, як то кажуть, «до останньої жаринки». Так само чинять і працівники лісництва, і водного господарства: під час планового випалу ділянок очерету у плавнях чи деревного сухостою вони повідомляють до пожежної служби, чергують там самі. Якби усі готувалися до весни так — і свинства стало б набагато менше, і державі зберегли б зайві... кілька тисяч.