Більшість фельдшерських пунктів району не мають права надавати медичні послуги населенню

Завідувачці Одрадівського фельдшерсько-акушерського пункту Надії Щербині (на знімку) пощастило: вона працює у найкращому ФАПі району. У розпорядженні сільських медиків (у штаті ще акушерка та санітарка) — 9 кабінетів. Є кабінет завідувачки, фізіотерапевтичних процедур (з передбаченим набором апаратури — УВЧ, інгалятором, КУФом, кварцовою лампою), маніпуляційний, акушерський, дитячий, перев'язувальний, стерилізаційний та ін. Є, згідно з вимогами, сухошарова шафа, холодильник, телефон. У 2008 році тут зробили ремонт. Висока стеля, білі стіни, великі вікна, гарний лінолеум (ФАП розташований в одному крилі великої двоповерхової споруди контори колишнього колгоспу «Степовий» з окремим входом) створюють атмосферу простору, затишку та зручності. Досвідчені завідувачка Надія Щербина, санітарка Марія Сердюк та молода акушерка Олена Депутатова добросовісно виконують покладені на них обов'язки по наданню первинної медико-санітарної допомоги.

На жаль, нормальною матеріально-технічною базою можуть похвалитися одиниці фельдшерських пунктів району.

СИТУАЦІЯ НАПРУЖЕНА

Первинною ланкою медико-санітарної допомоги у районі є 6 фельдшерсько-акушерських пунктів та 20 фельдшерських пунктів. На них покладені обов'язки надавати невідкладну медичну допомогу, здійснювати патронаж новонароджених, вакцинацію дорослих і дітей, спостерігати вагітних, виконувати призначення сімейних лікарів (ін'єкції, системи, фізіотерапевтичні процедури).

Щоб була медична допомога жителям населених пунктів, де немає лікарських амбулаторій, якісною та своєчасною, фельдшерсько-акушерські пункти та фельдшерські пункти раз на три роки, відповідно до постанови Кабміну, мають проходити державну акредитацію, тобто офіційно підтверджувати свої повноваження на надання медичних послуг. Визначений і перелік вимог, яким має відповідати ФАП та ФП. У приміщенні, де розміщений медичний заклад, повинно бути мінімум три кабінети, він має бути забезпечений кадрами спеціалістів, фізіотерапевтичним обладнанням, інструментарієм та сухожаровою шафою для його стерилізації, медикаментами для надання невідкладної допомоги, холодильником для зберігання ліків та сумкою-холодильником для їх доставки з аптеки, телефонним зв'язком. Приміщення має бути відремонтоване, забезпечене водою, опалюватися.

Ситуація із акредитацією цих закладів медико-санітарної допомоги напружена. У 2007 році планувалося підготувати та акредитувати 15 медичних закладів. На кінець року були акредитовані лише Одрадівський, Горностаївський, Федорівський, Новомиколаївський ФАПи та Василівський ФП. Всього із 26 пунктів не були приведені до вимог акредитації 19 (відсутні холодильники у 2, сухо-жарові шафи — у 12 та фізіотерапевтична апаратура — у 13).

У планах на 2008-2009 роки знову стояло завдання — акредитувати 13 закладів. До кінця 2009 року пройшли акредитацію Калинівський, Софіївський, Новорепівський, Новомихайлівський, Воскресенський та Заозерненський. Водночас наприкінці березня закінчився строк акредитації ще у 7. Крім того, на осінь запланована акредитація Подовського, Метропільського та Ковильненського пунктів. Тобто, цьогоріч підтвердити своє право на надання медпослуг мають 11 закладів.

МАТЕРІАЛЬНА БАЗА ВІДЧУТНО ПОЛІПШИЛАСЬ...

- Не можна сказати, що проблемні питання фельдшерських пунктів зовсім не вирішувалися, — розповідає заступник головного лікаря райлікарні Тетяна Піун. — У 2008 році було придбано нове обладнання для 18 медичних установ. Зокрема, для Благовіщенського, Василівського, Новомиколаїв-ського, Маячанського, Заозерненського, Одрадівського, Горностаївського, Воскресенівського, Двійнянського пунктів закуплені сухожарові шафи, для Воскресенівського, Двійнянського, Ковильненського, Зеленівського — холодильники, для Одрадівського, Новорепівського, Софіївського — сумки-холодильники. У Федорівському, Сергіївському, Новомиколаївському, Софіївському, Новорепівському, Горностаївському з'явилися інгалятори вартістю 2,5 тис. грн., у Благовіщенському та Новомиколаївському — УВЧ-апарати по 5 тис. грн. У багатьох було зроблено поточні ремонти приміщень.

2009 рік у фінансовому плані був складнішим попереднього. Але й протягом нього матеріально-технічна база пунктів поліпшувалась. У Вознесенському та Калинівському фельдшерських пунктах з'явилися нові холодильники, у Воскресенському, Маячанському — інгалятори, ультрафіолетові опромінювачі. Поповнилась УФО, бактерицидними лампами, медичним інструментарієм матеріально-технічна база Федорівського, Сергіївського. Софіївського, Новорепівського закладів.

Добре підготовлений до акредитації Двійнянський пункт Чкалівської сільради. Його розширили, переобладнавши під ще один кабінет склад, зробили ремонт, купили сухожарову шафу.

Поповнився обладнанням пункт у Зеленому, але ремонт приміщення тут так і не зробили.

У доброму стані ФП у Василівці. Всім селом навели порядок у медичному закладі жителі Новорепівки.

Торік наведено належний порядок у Софійському пункті. Його розширили, зробили ремонт, поставили конвектори для опалення, закупили фізіотерапевтичне обладнання.

Великі обсяги роботи на трьох фельдшерських пунктах виконала за останні два роки Чкалівська сільрада.

Обновився ФАП у Воскресенці. Закуплено нове обладнання, вікна замінено на пластикові, однак ремонт так і не завершено.

У цілому, вважає заступник голови райдержадміністрації Анжеліка Балан, селищний та сільські голови виконали величезний обсяг робіт для покращання матеріально-технічної бази своїх фельдшерських пунктів, але, на жаль, більшості з них так і не вдалося дійти до фінішу. Торік дехто не зміг пройти акредитацію, бо, наприклад, не було зроблене заземлення.

... ТА НЕ СКРІЗЬ

Судячи по звітах райдержадміністрації, райлікарні та інформаціях рад, дійсно зроблено немало. Але деякі окремо взяті фельдшерські пункти виглядають жахливо. Разом з фельдшером інформаційно-аналітичного відділення райлікарні Єлизаветою Брагою ми побували у пункті села Перемога Зеленівської сільради.

- Півроку тому тут почала працювати молодий фельдшер Тетяна Кулагіна — активна, добросовісна, — каже Є. Брага. — Однак умови праці вкрай незадовільні.

Фельдшерський пункт розміщений у звичайному житловому будинку. Молодий спеціаліст ретельно прибрала територію біля нього. Однак усередині — незатишно: холодно, по всіх кутках від стелі до підлоги — великі тріщини (знімок вгорі праворуч), хоч торік тут робився поточний ремонт -шпаклювали, білили, фарбували, у коридорі частина стелі, що відпала, старанно заклеєна шпалерами. Одна з кімнат взагалі у запущеному стані. Бідність аж ріже очі. Телефонний апарат вщент розбитий, лічильник вийшов з ладу, тож Тетяна електроенергією не користується — боїться бути оштрафованою. Каже, сільський голова заяву до РЕЗ і ЕМ подав. Та ніхто у віддалене село не їде.

- А як же апаратура? — цікавимось.

- Куплені торік сухожарову шафу та інгалятор зберігаю вдома, — каже Тетяна. — По-перше, не зроблене заземлення. По-друге, боюсь, що обкрадуть пункт. У селі таке не раз траплялося.

У неї для роботи немає елементарного. По воду ходить через дорогу до бабусі-сусідки (топить пічку та прибирає теж сама). Ємності для води все ніяк сільрада не купить. Обходиться звичайним відром. Відсутній у фельдшерському пункті штатив для систем. Бідність винахідлива: побачила у людей саморобний: палиця, до якої прив'язана обрізана пластикова пляшка — і собі зробила. Немає навіть джгута для внутрівенних ін'єкцій — схожу шлангочку принесла з дому.

На роботу Тетяна Кулагіна їздить із Зеленого за декілька кілометрів на власному велосипеді. Розповідає, як вперше потрапила на роботу, руки опустились. Рік у ФП не було медпрацівника. Територія заросла чагарниками, туалет продувається наскрізь. Сільрада, правда, направила людей, кущі викорчували. А сама дівчина пристосувалась до умов, як могла. Побачивши такий медзаклад, розумієш, чому вона уколи та системи ходить робити сільчанам по домах.

Не зроблено ремонт і у Метропільському фельдшерському пункті. Фельдшер Лариса Михальченко теж навела порядок у подвір'ї. Але приміщення не білене, на фундаменті повідпадали шматки штукатурки. Усередині — візерунки на стелі, яка протікала, відклеєні місцями шпалери. Торік тут придбали сумку-холодильник, ваги дитячі, тонометр. Однак сухо-жарової шафи немає, вода у приміщенні теж відсутня.

Вважається, що обидва фельдшерські пункти готуються до акредитації. Судячи з усього, станеться це не скоро. До того ж сільські голови небезпідставно нарікають на дефіцит коштів. При всій його гостроті — скільки коштує вапно для побілки чи штатив для систем? Не знайшлось коштів чи бажання?

Дві кімнатки у крилі школи — це фельдшерський пункт у Садовому Сивашівської сільради. Пічки взагалі немає, ніякого медичного обладнання — теж.

У Подовому приміщення ФАПу непогане, хоч і на околиці села. І ремонт тут зробили. Однак медичного обладнання — жодного. Вже третій рік сільський голова обіцяє: купимо, купимо...

У Вознесенці фельдшерський пункт — хата-читальня. Побілена, пофарбована, за спонсорські кошти лінолеум покладений. Та тільки обладнання для фізіотерапевтичних процедур — жодного.

ПУНКТИ БЕЗ ФЕЛЬДШЕРІВ

- У фельдшерських пунктах району працюють досвідчені, добросовісні медики, — говорить Тетяна Піун. — Крім Надії Щербини з Одрадівки, це Людмила Лук'яненко з Новорепівки, Валентина Коваленко з Василівки, Світлана Коваленко з Новомиколаївки. Задоволені ми роботою молодого спеціаліста Вікторії Кузик із Сергіївки (знімок вгорі ліворуч).

Однак чотири фельдшерські пункти апріорі не можуть бути акредитовані, бо у них вакантні місця фельдшерів. На 800 гривень заробітної плати, проживання у найманій квартирі разом зі стариками, а подекуди, де у штаті немає санітарок, і необхідність самій топити пічку, робити прибирання, носити воду — бажаючих знайти важко. Є радісна новина: у Благовіщенку у квітні приїхала працювати випускниця медичного коледжу.

Немає фельдшера у Дружелюбівці. Сюди у визначені дні приїжджає медпрацівниця з Василівки. В Ясну Поляну їздила фельдшер з Новопокровки. Та у цьому році Новопокровська сільрада не знайшла коштів для доплати медику — скоротила 0,25 ставки. А у селі — двоє діток до року, яким потрібні постійний патронаж, щеплення. Хто поїде працювати у Водославку, якщо там приміщення фельдшерського пункту аварійне, взагалі вже руйнується?

- Ми побували у Бериславському і Генічеському медучилищах, — говорить Тетяна Піун. — Начебто набрали потрібні кадри, аби закрити вакансії. Однак чи доїдуть вони у наші маленькі села? Велике питання. А якщо й приїдуть — чи надовго затримаються? Практика засвідчує — плинність серед молодих спеціалістів у невеликих селах надто висока.

Вже згадувана Вікторія Кузик працює в одному з кращих ФАПів. Та скаржиться дівчина: нудно у селі, навіть дискотеки немає.

ЧИ ПОТРІБНА СПЕЦІАЛЬНА ПРОГРАМА?

Хоч з районного бюджету і виділяються певні кошти на ремонти фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів, та основне фінансове навантаження по їх утриманню лежить на сільських та селищній раді. Об'єктивно сільським бюджетам робити це надзвичайно важко.

Протягом останніх років керівництво, депутати районної ради неодноразово пропонували районній держадміністрації розробити і затвердити цільову районну програму підготовки фельдшерських пунктів до акредитації, адже проблему зрушити з місця не вдається. Є такий пункт і в рішенні останньої сесії районної ради, де обговорювався звіт про виконання програми економічного і соціального розвитку району за 2009 рік.

В райдержадміністрації з такою пропозицією не згодні.

- Щороку при розробці програми економічного і соціального розвитку району на наступний рік ми вносимо у неї конкретні заходи у сфері охорони здоров'я, в тому числі і по фінансовій підтримці низової ланки, ретельно контролюємо їх виконання, — говорить заступник голови Анжеліка Балан. — На рік легше визначити реальні розміри допомоги, прорахувати потрібні для цього кошти. При нинішній нестабільній фінансовій ситуації передбачити це на кілька років в окремій програмі важко. Навіщо ж плодити програми, які навряд чи будуть виконані?

Фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти треба акредитувати. Це — вимога часу, один з показників, який враховується областю при визначенні рейтингу району. А головне — це умови життя наших людей.