Нинішньої весни в агрофірмі «Мир» на 127 гектарах висіяли нову бобову культуру — нут.

Хумус, нахат, турецький горох, баранячий горіх, горох шиш, пузирник — все це різні назви однієї і тієї ж сільськогосподарської культури. Латинською Ті іменують Сісег arietinum L, а в Україні називають нут. Золотисте насіння нугу крупніше звичайного гороху, має горбкувату поверхню і за смаком нагадує горіхи. Продукти з нугу включені в обов'язковий асортимент європейських супермаркетів як такі, що відповідають вимогам здорового харчування: в бобах цієї культури міститься до 30% білку, 40% вуглеводів, 7 відсотків жирів, 12% вітамінів і мінералів: В1, В6, лізин, фолієва кислота. Значного поширення набув нут і продукти з нього у країнах Західної і Середньої Азії, Північної Африки та Північної Америки.

В Україні нут вирощують порівняно недавно. Сільгоспвиробників приваблює не лише досить пристойна закупівельна ціна, а й те, що у посушливих умовах посіви нугу здатні замінити пар. Через різке зростання цін на пально-мастильні матеріали та техніку й запчастини підготовка та утримання парових площ обходяться господарствам недешево, що ставить під сумнів економічну доцільність пару.

Нут — відмінний попередник,

пшениця після даної культури часто забезпечує навіть вищий урожай, ніж на парових землях. Немаловажно й те, що нут посухостійкий і морозостійкий: сходи його витримують заморозки до мінус 5 градусів, а боби повноцінно формуються навіть за умови жорсткої посухи.

Горностаївські механізатори швидко освоїли технологію вирощування нової бобової культури. На відмінно заробили насіння нуту в грунт імпортними сівалками «Джон Дір» Олександр Кузнецов та Олександр Попко. Очікується, що найближчими днями з'являться сходи.

Урожайність нугу становить 15-26 центнерів з гектара. Збирати його легше, ніж горох, бо боби дозрівають рівномірно і не розтріскуються. Словом, досить приваблива культура для таврійських сільгоспвиробників, які господарюють у посушливій зоні ризикованого землеробства.