Здається, всі тривоги хліборобів за долю майбутнього врожаю розтанули, як небачені сніги. Втрати озимих посівів, випробуваних лютими морозами, виявилися значно меншими, ніж передбачалося. Однак на шляху хліба від поля до комори ще багато серйозних перешкод. На це звертає увагу провідний науковий співробітник Інституту землеробства південного регіону НАНУ кандидат сільськогосподарських наук Володимир ШЕЛУДЬКО.

— Володимире Даниловичу, кажуть, морози не тільки шкоди наробили, а й принесли користь, бо знищили ледь не всіх шкідників...

— Минула сувора зима справді виявилася згубною для ворогів'сільгоспкультур. А ситуація тут насправді така. З осені на зиму 2008 року поля окупувала надзвичайно велика кількість мишовидних гризунів. Це призвело до значних втрат урожаю у багатьох господарствах області. Ті ж господарства, які вели ґрунтовну боротьбу зі шкідниками, заплатили надзвичайно велику кількість коштів, насамперед — за придбання значної кількості біологічних і хімічних препаратів. Маю на увазі насамперед відомі у краї агропідприємства — дослідне господарства «Асканійське», «Таврійська перспектива», «Фрідомфарм Інтернешнл». Знищення шкідників велося восени, всю зиму і навіть навесні. Але й при цьому не вдалося повністю ліквідувати загрозу з боку мишовидних гризунів. Значна кількість їх залишилася і на минулорічну осінь.

— А потім випали великі сніги, ударили морози, настали відлиги...

— Екстремальні погодні умови допомогли аграріям у боротьбі зі шкідниками. І зараз практично в усіх господарствах південного регіону проблем із мишовид-ними гризунами немає. Що ж стосується інших видів шкідників, то тут проблеми залишаються. І досить серйозні! Шкідником № 1 для південного регіону є клоп шкідливої черепашки. Взимку його кількість зменшилася лише на 20—25%.

— І що ж далі?

— Нинішнього літа спеціалісти господарств мають надати дуже серйозної уваги боротьбі з клопом шкідливої черепашки, аби не допустити значних втрат урожаю і зниження якості зерна.

— Які ж це втрати?

— 2—4,5 центнера на гектарі. Ці втрати ще можна якось пережити, чого не скажеш про посівні і продовольчі якості врожаю.

— Але ж клопи і миші — це не всі вороги майбутнього врожаю...

— Не менші вороги — грибкові хвороби. Більшість посівів, які і сіялися в строк, і підживлені, переживши зимовий температурний стрес, мають нормальний вигляд. Однак і вони вражені комплексом грибкових хвороб. Це борошниста роса, септоріоз, кореневі гнилі... На вкритих взимку снігом і затоплених навесні площах спостерігається ураження сніговою пліснявою. Це, можна сказати, відносно нове захворювання для південного регіону.

— Що ж у цьому випадку робити?

— При хімічному прополюванні посівів разом із гербіцидами слід використовувати фунгіциди системної дії.

Слід пам'ятати також і про те, що на низці площ низових колосових може бути масовий лет злакових мух, зокрема пшеничної, шведської, гессенської та інших. При масовому заселенні ними озимих доцільно проводити крайові хімічні обробки. Такі обробки проти клопа черепашки уже на часі.