Третій закон Ньютона (в адаптованому трактуванні) стверджує, що сила дії дорівнює силі протидії. Тому тим, хто ставив пам'ятники Бандері й Шухевичу і героїзував їх, не варто обурюватись діями «противної» сторони, яка возносить на п'єдестал Сталіна. Дія одних, у даному випаду, викликала протидію інших. Комізм ситуації лише в тому, що постаті для цих дій і протидій обрано не рівновеликі: дрібному агентові Абверу і гаупт штурм-фюреру СС протиставили Генераліссімуса. Бандера й Шухевич від можливості такої противаги задихались би від гордості, а Сталін хіба що кисло скривився б: «Ну, нехай, я був кривавим вождем. Але ж вождем мільйонів різних народів! Вважай, світом повелівав. А тут такі «напарники»...».

Хто може собі уявити, що Рузвельт і Черчілль сіли б за стіл переговорів з Бандерою і Шухевичем? Хіба що хворий, як мовиться, на всю голову. Бо — смішно. А заодно й сумно. Мосьок можна не відловлювати сачком побіля сміттєвих контейнерів з десяток тонн, тільки вони аж ніяк не переважать одного-єдиного п'ятитонного Слона.

У цьому зв'язку знаковим є розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації Анатолія Гриценка вивісити 9 травня на адміністративних будівлях поруч з державними прапорами прапори СРСР. Підприємствам, установам та організаціям, розташованим на території області, рекомендовано долучитися до виконання цього завдання. Розпорядження голови ОДА доручено виконати структурним підрозділам обласної, районних державних адміністрацій, територіальним представництвам міністерств і відомств, а також — за згодою — меріям міст обласного значення.

Такої дії від влади наші ветерани давно ждуть. Більшість — так і не дочекалась. Пам'ятається, як на зустрічі з ветеранами 5 років тому тодішній голова ОДА Борис Сіленков обіцяв їм відновити пам'ятний знак «Гармата», знищений — за мовчазної підтримки вищих ешелонів влади — місцевими варварами, але слова недотримав. Втім, цинізм та єзуїтство тієї влади були безмежними і безпардонними.

Тепер ветерани сподіваються, що «Гармата» таки повернеться на своє законне місце, бо історію можна переписати (що минула влада безуспішно робила), але змінити те, що вже відбулося, не дано нікому. І віднині прапори СРСР, держави, яка перемогла фашизм, будуть сусідствувати поруч з прапорами Української держави, яка утворилась наново. І вшановуватимемо ми героїв дійсних, а не фальшивих; і на грудях воїнів ордени й медалі будуть справжні, а не бутафорські.

Чим більше наших визволителів відлітає в інші світи білими журавлями, тим більша відповідальність лягає на наші плечі: не забути їх, донести підростаючому поколінню правду про них.

Місія непроста і відповідальна. І дуже непросто й дуже відповідально бути гідними її.