Верховна Рада прийняла у першому читанні закон, у відповідності з яким кожен психічно урівноважений громадянин України, якому виповнився 21 рік, зможе вільно купити травматичну зброю (досі таке право мала обмежена категорія громадян: журналісти та правоохоронці).

Нагадаємо, що минулого року тодішній міністр МВС Юрій Луценко пробував через Верховну Раду пропхати ідею „озброєння нації, проте підтримки не знайшов: на зародковому рівні її забракувало Міністерство юстиції.

Що ж змінилось за досить короткий час? Невже громадяни України стали настільки свідомими у плані дотримання законів, що їм без „Макарича» з резиновими кулями для подальшої „розбудови держави» вже не обійтись? Дуже сумнівно, особливо якщо мати на увазі нашу несусвітну темінь як щодо знання загальних законів, так і законів спеціальних, якими — серед іншого — визначені правила застосування зброї, у тім числі й травматичної. А ця зброя, між іншим, не така вже й безобідна — навіть резинова куля, якщо вона потрапить у голову чи в тулуб людини, де розміщені життєво важливі органи, то в кращому випадку потерпілий може відбутись каліцтвом.

Якщо вже держава в особі народних депутатів вирішила перевести громадян України на рейки тотального озброєння, то вона на самому початку повинна запровадити такий собі „Курс молодого бійця», як це запроваджено в армії, і привести тих, хто має намір озброїтись, до якогось зобов'язання на зразок військової присяги. Солдатові, поки він не пройде такий курс і не прийме військову присягу, зброю до рук не дасть жоден офіцер. Крім, звичайно, так званих „польових командирів» з вулиці Хрещатик у Києві (той же Луценко чи Стецьків).

З іншого боку, кому цікава (щоб знати що від кого чекати) позиція нинішніх українських націоналістів, нехай не полінується й зайде на Інтернет-сайт „Бандерівець» і послухає виступ Головного капелана отця Петра Бурака на II внутрішньо-організаційній Конференції ВО „Тризуб» ім. С.Бандери. Головний капелан не

бачить нічого поганого в насильстві...... якщо воно має добрий передбачуваний наслідок, якщо не супроводжується іншими гріхами, такими, наприклад, як вживанням брудних москалячих матюків; якщо наша боротьба є навіть насильство, яким ми відновлюємо Божу справедливість, то наша дія є святою і правильною.. . тому позбудьмося будь-якого пацифізму... тому треба бити -биймо, треба стріляти — стріляймо влучно!»

Отак. Просто і без всяких натяків.

Не ведемо вже мову про такі дрібниці, як озброєна молодь десь після півночі по шинках запросто почне „з'ясовувати стосунки» не кулаками, як це маємо досі, а стріляниною. Зрозуміло, що значна частка законів народжується не для того, щоб поліпшити чи убезпечити наше життя. Значна їх частка скерована на поповнення банківських рахунків (уданому випадку) виробників зброї. її вже вироблено немало. Черг за пістолетами не буде. Чи будуть черги за здоровим глуздом? – ось у чім гамлетівське питання.