Як тільки квітень забуяє проникливо зеленим щедротрав'ям, то гіркий смуток охоплює тих селян, які тримають у своїх обійстях корів і з щоденної реалізації молока мають практично єдине матеріальне джерело більш-менш пристойного життя-буття (пенсій колишнім працівникам колгоспів та радгоспів вистачає хіба що на хліб): представники молокопереробних підприємств різко знижують закупівельну ціну на свою головну сировину. Не стала винятком і нинішня весна. Ще вчора селянам за один літр молока закупники сплачували три гривні; а вже сьогодні — 2,6 гривні, а завтра, напевно, буде ще менше. Повторюю, подібне свавілля з боку молокопереробників і явно невиправданий їх ціновий диктат повторюються щороку протягом всіх 19 літ незалежності України, і ніхто не в спромозі (або нема бажання) захистити економічні інтереси селян. Щоправда, певні спроби робилися: керівники райдержадміністрації збирали для «щирої розмови» керівників молокопереробних підприємств, умовляли їх зробити закупівельні ціни сприятливими, нагадували, що виробники твердих сирів та йогуртів повинні взяти на себе спорудження в селах стаціонарних пунктів приймання від населення молока із належним холодильно-лабораторним устаткуванням, але, на жаль, далі необов'язкових обіцянок справа не просунулася фактично всюди ані на крок.

Що особливо ображає селян-власників корів?

Знижуючи закупівельну ціну на молоко, посилаючись на появу у природі соковитих кормів, наші доблесні майстри сирів, кефіру та йогурту чомусь забувають відповідно знизити реалізаційні ціни на свою продукцію.

Впевнений, давно вже час навести у стосунках між селянами та молокопереробниками належний порядок. Досить дурити власників корів і наживатися на їх щоденній важкій праці! Скільки ж можна миритися з тим, що фактично в жодному сільському населеному пункті .Каховщини нема пункту приймання молока, який би відповідав сучасним санітарним та виробничим вимогам?!

Я постійно зустрічаюсь із власниками корів, які здають молоко представникам переробних підприємств Чаплинки, Нової Каховки, Любимівки та Новотроїцька, і добре знаю їх настрої. Селяни вкрай невдоволені зниженням закупівельної ціни на молоко, обурені ставленням до них представників згаданих підприємств і готові в разі продовження подібного неподобства вдатися до найрішучіших протестних акцій.

Зважуючи на все це, я як депутат районної ради пропоную райдержадміністрації спільно з райрадою створити з числа депутатів та відповідних спеціалістів робочу комісію для ретельного вивчення викладеної проблеми на місцях і вжиття конструктивних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів селян, які реалізують переробним підприємствам молоко. Гадаю, маємо достатньо сил і законних можливостей, аби, нарешті, навести в цій справі потрібний порядок. Раз і назавжди!