Невеличка публікація «Нас ніхто й не питає» про те, що в урочищі Цукури відновили рисосіяння, викликала у читачів негативну реакцію щодо нас: вони назвали позицію газети «ніякою і не патріотичною». «Ви повинні через газету вимагати відповіді і піднімати громадськість — хай оті хлопці, що при владі, хоч курорт не чіпають, раз у місті немає більше робочих місць на підприємствах. Бо й самих підприємств немає, дякуючи їм, а тепер і до курорту добираються», — заявив один читач і додав, що те рисосіяння зачіпає його особисті інтереси. Треба розуміти, що телефонував хтось із працівників дитячих оздоровчих таборів, котрі там розташовані.

Інша читачка виявила непогану обізнаність із станом справ. Вона запевнила нас у тому, що свого часу А.Ванцовський поступив дуже благородно: коли заборонили там рисосіяння, він мовчки залишив чеки, хоча міг Судитися і своїм авторитетом відстояти право господарювати на Цукурах. На думку співрозмовника, рис у нашій місцевості без хімічної підтримки не визріває навіть у найбільш спекотне літо. Йому потрібен «поштовх» стимулюючими препаратами. На наше питання про те, що вивели нові сорти рису, котрі не потребують хімічних прискорювачів росту і визрівання ми почули відповідь, що це «лапша на вухах». На Херсонщині рис без гербіцидів вирощувати майже неможливо — бур'яни заглушать. А куди стікає насичена гербіцидами вода? Далі нам підказали, яким шляхом можна заборонити діяльність непроханим рисівникам. Земля у цій місцевості складається з людських паїв, а от зрошувальна система (дуже примітивна, з десяток азбестоцементних труб і рівчаки) — нічия. Якби у районній чи міській раді захотіли перешкодити цій діяльності — могли б одразу взяти на баланс цю систему. А будучи її власником заборонили подавати у неї воду. Просто і надійно, адже без води ніякого рису не виростиш.

Що можна відповісти цим небайдужим людям? Наша газета уже не вперше ставить проблеми перед місцевою владою, а приводів бу* -ло немало. Але жодного разу ми не отримали відповіді. Припустимо, у місцевій владі газету «Скадовськ» не люблять, не читають і демонстративно ігнорують. Так є ж власне видання «Чорноморець», могли б через нього спілкуватися з скадовчанами і розповідати і звітувати про стан справ у районі. Якщо і надалі нас гордо не помічатимуть — всі статті, де порушені якісь проблеми (і рису також) будуть копіюватися і надсилатися до популярних обласних газет. Нехай вся область обговорює скадовські справи, якщо ми на це не здатні. Чекаємо і далі відповідь на питання: чи знає місцева влада міста і району про відновлення рисосіяння у санітарній зоні? І чому дозволила це робити? Яка точка зору на це скадовської громади?