Опозиція та експертне середовище розкритикували кошторис Азарова—Януковича

Бюджет на 2010 рік став першим головним фінансовим документом в історії України, який був прийнятий без жодного обговорення, в обхід парламентських комітетів та потайки від громадян і експертного середовища. Сама процедура ухвалення зайняла якихось 10 хвилин замість традиційних тижнів. Такий тривалий термін потрібен для оптимі-зації головного кошторису, врахування потреб місцевих громад, пенсіонерів, бюджет -ників. Чому коаліція пішла на такий безпрецедентний крок, стало зрозумілим лише тоді, коли експертне середовище та опозиційний уряд змогли постфактум проаналізувати ухвалений бюджет.

Тимошенко: «Це бюджет обману, прийнятий в інтересах наближених корпорацій»

«Я не розумію, якщо у вас, як ви кажете, дійсно такий хороший бюджет, то чому ви його відкрито не обговорювали, чому уникали такогб обговорення?». Із цими словами відомого на всю Європу політика, колишнього співдоповідача Ради Європи по Україні Ханне Северінсен, адресованими чинній коаліції, важко не погодитися.

Очевидно, причина у тому, що прийнятий бюджет попри позитив самого факту ухвалення, насправді далекий від тих виборчих обіцянок, завдяки яким Віктор Янукович став президентом.

Адже не дарма не інакше як «бюджетом обману» називає цей документ лідер опозиції Юлія Тимошенко. Вона вважає, що бюджет було ухвалено в закритому режимі і у порушення процедури саме для того, щоб приховати реальний зміст документа, який є несправедливим для людей.

За її словами, Державний бюджет на 2010 рік є антисоціальним і ще більше поглиблює різницю між дуже багатими і дуже бідними людьми. «Всі видатки спрямовані не для людей, а на підтримку тих корпорацій, які оточують Януковича і які прийшли відробити ті гроші, які витратили на вибори», — заявила Юлія Тимошенко, коментуючи зміст документа.

Головна претензія Тимошенко до бюджету — його соціальна складова, зокрема невиконання передвиборних обіцянок кандидата в президенти Януковича. В бюджеті, зокрема, не виконане обіцяне Віктором Януковичем зростання соціальних стандартів, яке повинно було відбутися відповідно до ухваленого раніше закону з ініціативи Партії регіонів.

Обіцяв «мінімалку» в 1750 гри., а додав—лише 30!

Так, у разі свого обрання президентом Янукович обіцяв, що мінімальна пенсія становитиме 1200 грн., а середня 2000 грн. «За обіцянками Януковича, пенсія мала б зрости цього року на 300—400 грн., а в Держбюджеті-2010 закладено зростання на 75 грн. Зрозуміло, що це не ті соціальні стандарти, за які люди голосували на президентських виборах», — наголошує Тимошенко.

Крім того, лідер опозиції звертає увагу на те, що раніше команда Януковича обіцяла підвищити мінімальну заробітну плату до 1750 грн., водночас в прийнятому бюджеті зарплата підвищується за весь рік лише на 38 грн.

Таке зростання виглядає ще більш формальним, якщо врахувати прогнозований бюджетом рівень інфляції у 13%, яка легко «з'їсть» і 38, і 75-гривневу надбавку відповідно мінімальної зарплати та пенсії.

Поділяють аргументи Тимошенко і в опозиційному уряді. Так, міністр внутрішніх справ в опозиційному Кабміні Геннадій Москаль навіть спрямував депутатський запит з приводу невиконання Віктором Януковичем його передвиборної обіцянки зробити пенсії на 20% вищими за прожитковий мінімум.

У запиті на адресу Міністерства праці Москаль констатує, щаз 1 квітня 20Ю року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 839 грн.

Водночас у програмі Президента України Віктора Януковича «Україна для людей» у розділі «Турбота про кожну людину» сказано: «мінімальна пенсія — на 20% вища за прожитковий мінімум». Тобто з 1 квітня 2010 року мінімальна пенсія в Україні повинна складати 1006, 80 грн. Натомість, згідно з ухваленим бюджетом, з травня пенсіонери отримуватимуть лише 706 грн.

Поглумилися з породіль, лікарів і пенсіонерів

В опозиційному уряді також констатують, що в бюджеті'не виконані обіцянки чинного Президента про збільшення допомоги при народженні дитини до 100 тис. грн. і щомісячної виплати по догляду за дитиною до 500 грн. Рівень цієї допомоги у бюджеті-2010 залишається без змін.

Крім того, в опозиції звертають увагу на відновлення практики «зрівнялівки» в пенсіях та зарплатах і скорочення переліку громадян, які мають право на соціальні пільги. Бюджетом підвищується рівень зарплат лише для низько-кваліфікованих працівників, він зупиняється на 9-му розряді.

«Це значить, що лікар, учитель, бібліотекар знову отримуватимуть таку зарплату, як і технічні працівники», — пояснює лідер опозиції Юлія Тимошенко, за словами якої усі ці антисоціальні кроки опозиція збирається оскаржувати в Конституційному суді.

Розчаровані новим головним фінансовим документом країни й вітчизняні експерти. Економіст Києво-Могилянської академії Сергій Кисельов вказує на те, що згідно з бюджетом уряд Миколи Азарова наділив себе повноваженнями на свій розсуд визначати розміри мінімальних виплат, а отже, забезпечив себе можливістю взагалі не виконувати власний закон про соцстандарти.

Невдоволені економісти й відсутністю обіцяних 5-річних податкових канікул для малого і середнього бізнесу, яке на практиці вилилося лише у збільшення податкового навантаження на підприємців. Особливе занепокоєння виюхи-кає збільшення акцизів на і без того дорогий бензин, що, на думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, неминуче призведе до зростання роздрібних цін на товари і продукти, а також розкручування інфляції. До речі, після рішення уряду Азарова про зростання акцизів власники автозаправок вже оголосили про плани підняти ціну на бензин мінімум на 60 копійок з літра.

Загалом мікроскопічне підвищення соцстан-дартів порівняно з виборчими обіцянками Віктора Януковича ще можна було б зрозуміти, якби влада так само скромно ставилася до витрат на себе. Натомість виявилося, що бюджетом на 2010 рік лише на утримання Президента України вперше в історії виділено більше мільярда гривень.

«Ця влада перевалила за психологічну планку в мільярд», — заявив з цього приводу віце-спікер парламенту Микола Томенко.

Загалом же стосовно бюджету-2010 можна сміливо використовувати такі епітети, як «бюджет стагнації, розвалу», підсумовує експерт Центру Разумкова Олексій Мельник.