Справжнього масла на полицях українських магазинів практично не лишилося. За приблизними підрахунками експертів, в Україні щомісяця виготовляють приблизно чотири тисячі тонн фальсифікованого масла. Це майже дві третини від загального виробництва. На рік на «псевдомаслі заробляють близько трьох мільярдів гривень.

У центрі випробувань продукції «Укрметртестстандарт» перевірили двадцять три зразки вершкового масла різних виробників. Половина продукції виявилася відвертим фальсифікатом. «З тих двадцяти трьох зразків у дванадцяти ми виявили наявність рослинних жирів. В кількості від десяти до сімдесяти відсотків», — повідомив керівник центру Володимир Семенович.

Згідно з Держстандартом, вершкове масло виготовляють винятково з коров'ячого молока або з продуктів його переробки: вершків чи сухого молока. Виробник може додати амінокислоти для підфарбовування. І головне — у маслі не має бути жодного грама рослинного жиру. Але, як з'ясувалося, коров'яче молоко виробники частково замінюють на соняшникову, соєву або навіть рапсову, пальмову чи арахісову олію. Щоби суміш молочних і рослинних жирів мала вигляд вершкового масла, до неї додають спеціальні харчові добавки. «Туди додають емульгатор, щоб суміш була однорідною, і продукт відповідав смаковим вимогам та мав відповідний зовнішній вигляд», — розповів головний дієтолог міністерства охорони здоров'я України Олег Швець.

Однак суміш рослинних і молочних жирів не може називатися вершковим маслом. Для неї в законі чітко прописали назву — спред. Проте частина виробників свідомо порушує законодавство і продає суміші під виглядом масла.

За словами лікарів, серйозно отруїтися таким «маслом» практично неможливо: усі ці харчові домішки сертифіковані, а їхня кількість у продукті мізерна — не більше кількох міліграмів. Утім, спред -за стандартами — коштує значно дешевше справжнього вершкового масла, тому фальсифікація продукту збагачує молокозаводи на мільярди гривень.

Однак у магазинах трапляється масло, яке навряд чи безпечне для здоров'я. Подекуди в херсоньких супермаркетах торгують таким продуктом, що і за зовнішнім виглядом, і за запахом нагадує якесь технічне мастило. Споживати його -однозначно шкодити власному здоров'ю. Однак і такий товар жваво розкуповують.

P.S.

Кияни, що їдуть відпочивати на Херсонщину, дивуються, чому місцеві жителі купують магазинне масло. «У вас ринки переповнені домашнім молоком, вершками, сиром, бринзою, сметаною, повчала моїх сусідів приїжджа киянка. — Корівки пасуться на траві, продукція ромашкою пахне»... і справді, напевно, в магазини нас кличе звичка. Хоча за такими молочними делікатесами, як у нас, у будь-якому промисловому місті України видовжувалися черги. Тим паче що місцеві мо-локопродукти часто за ціною бувають навіть дешевшими за продукцію підприємств переробної промисловості.