Багато років центральною вулицею Нововоронцовки у напрямку до Каховського водосховища тече каламутний струмок нечистот. Бере початок він із вигрібних ям багатоквартирних будинків №№ 22 і 24 по вулиці Леніна та будинку № 2, що на вулиці Чкалова. Цей рукотворний не вельми запашний «букет» так отруює повітря і землю, що нічим дихати. Причина не лише в тому, що мешканці будинків десятиліттями не хочуть своєчасно платити за вивезення нечистот, комунальні і екологічні негаразди райцентру криються значно глибше. Ще у 1950—70-х роках були здані в експлуатацію двоповерхові будинки, а,їх вигрібні ями та каналізація давно потребують капітального ремонту або повної заміни.

- Біля деяких будинків резервуари для рідких нечистот виклали з червоної цегли, а інші — металеві, — розповідає спеціаліст селищної ради Володимир Ленський. — Але вони Ще багато років тому стали непридатними для експлуатації. Цегла, якою б якісною не була, не розрахована на рідкі нечистоти, а металеві резервуари поточила іржа. Мешканці будинків 8 і 10 по вулиці Суворова, від яких багато років (!) збігають нечистоти на стадіон Нововоронцов-ської загальноосвітньої школи № 1, б'ються з проблемою і ніяк не можуть її вирішити. Раніше будинки мали окремі резервуари, але перегородка між ними завалилася, і потік нечистот став більшим. Розв'язання більшості наших комунальних проблем із «бородою» бачу в реформуванні житлово-комунального господарства! А щоб від декларацій перейти до конкретних справ, необхідно мати значні кошти. А їх нам із держбюджету майже не виділяють.

Громада райцентру не така багата, щоб могла дозволити собі придбати хоча б один-два резервуари. В інтер-нет-магазині, наприклад, резервуар ємністю 15—20 кубометрів коштує від 70 тисяч гривень! Слід додати доставку з міста та монтаж на місці! Пройде небагато років, і жителі багатоквартирних будинків змушені будуть «бити в усі дзвони», бо інакше нечистоти можуть залити не лише їхні квартири, а й центральні вулиці. Навесні брудні струмочки збігають у Каховське водосховище, з якого черпають воду десятки тисяч людей. І як би можновладці не «заколисували» проблему, зупинити цей потік буде не так просто.

— Шкільний спортивний стадіон заливають нечистоти з двох сусідніх будинків, і не один десяток років ми нічого не можемо вдіяти! — поскаржився вчитель фізичної культури ЗОШ № 1 Олександр Гасай. — Як можна за таких умов проводити повноцінні заняття?! Дітям доводиться бути дуже обережними, аби не потрапити до смердючої комунальної пастки!

Не менш стурбований цією серйозною проблемою і директор школи Михайло Романишин. «Майже 40 років нечистоти заливають наш стадіон, і ніякого порятунку не знаходимо. На недавній зустрічі з селищним головою Миколою Семенютенком я запропонував побудувати вигрібну яму на самому стадіоні, перекривши її бетонною плитою. У вирішенні питання ми готові йому допомогти. Голова зі мною погодився. Якщо найближчим часом цього не буде зроблено, то дочекаємося піввікового ювілею не вельми запашної калюжі!»

— І на вулиці Бериславській люди майже щодня стикаються з комунальними «колючками». Про одну повідала головний спеціаліст відділу освіти райдержадміністрації Маргарита Антощенко.

— На вулиці Бериславській будинок № 31 та ЗОШ № 2 користуються однією каналізаційною системою, але саме через це між ними постійно виникають суперечки. Зокрема, ніяк не дійдуть спільної згоди, кому слід робити ремонт та чистити труби тощо. Виникають питання і щодо обсягів вивезення рідких нечистот на селищне звалище, яке розрослося до небачених розмірів. Але там давно «кінь не валявся». Хоча воно й огороджене, та не подбали тут про елементарний порядок. З весни й до осені на звалищі «господарюють» рої мух та ос, здичавілі коти, собаки та пернаті. Тварини і комахи нерідко з'являються на подвір'ях осель та набиваються у помешкання та офіси. Загальновідомо, що комахи та бродячі тварини — рознощики різноманітних хвороб. Не кажу вже про страждання пацієнтів лікувальних установ, схильних до алергічних захворювань і астматиків...

...Напевне, так ведеться тому, що коштів у селищної громади вистачає лише на підтримку соціальної інфраструктури, а на оздоровлення екологічного стану залишаються копійки.