51 добу поспіль над ланами ДПДГ «Асканійське» не було дощів. Бездощів'я якраз припало на період вегетації озимих та ярих ранніх зернових культур, тож на богарі переважна більшість посівів видалася низькорослою з невисокою потенційною продуктивністю.

- Звідси необхідність зібрати врожай якомога скоріше і якісніше, — зауважує головний інженер дослідного господарства і начальник збирального комплексу Олександр Володимирович Князев, — аби до мінімуму скоротити природні втрати зерна.

Вранці 29 червня «Асканійське» приступило до косовиці ранніх зернових культур. На краю 66-гектарного масиву озимого ячменю комбайнери Юрій Лопата, Володимир Лоскутов, Микола Березич, Олександр Каменев і Сергій Семчук приготували до виснажливої і головної хліборобської роботи два зернозбиральні агрегати «Кейс» та чотири комбайни «АКРОС-560» (виробництво російського «Ростсільмашу»). Перед тим, як степовим кораблям та їх капітанам увійти в золотаві загінки, всіх їх освятив і благословив на вагомий врожай настоятель Тавричанського храму отець Миколай.

Цьогорічні жнива — знаменні для вчорашнього випускника Мелітопольського агротехнологічного університету, а нині стажера начальника комплексного збирального загону господарства Максима Сменова.

-Я сам родом із Асканії-Нової, — розповідає Максим, — тож про дослідне господарство «Асканійське» знаю не з чуток. Але, чесне слово, працюю тут вже три місяці і не втомлююсь дивуватись всьому тому передовому та прогресивному, що щодня бачу. Яка техніка! Який вдумливий підхід до справи!

Дійсно, багатьом керманичам вітчизняного агровиробництва є чому повчитися в ДПДГ «Асканійське». Скажімо, якщо на минулорічних жнивах тут залучали до косовиці хлібів 3-4 комбайни «зі сторони»

і сплачували їм за кожний зібраний гектар по 250-300 гривень, то нині ставку зроблено виключно на власні сили. Дослідне господарство одним із перших в Україні придбало в російської фірми «Ростсільмаш» на вигідних умовах три надсучасні зернозбиральні комбайни «АКРОС-560» (а за продуктивністю та якістю роботи, як стверджують спеціалісти, вони кращі за «Кейси» та «Джон Діри») і не матиме жодної потреби у найманій зернозбиральній техніці, бо загалом зараз жнивує 9 агрегатами.

До речі, російський «АКРОС» коштує вдвічі менше за свого американського сталевого брата.

Важливо також зазначити, що саме на ланах «Асканійського» в цю жнивну пору вперше в Україні тримає виробничий іспит нова зернозбиральна модель «Ростсільмашу» — роторний комбайн «ТОРУМ-740», який набагато якісніше обмолочує зернову масу, розрахований на врожайність більше 50 центнерів зерна з гектара і в спромозі за світловий день скосити врожай з 70 гектарів. Відповідальне завдання — працювати в ці дні на ТОРУМі — тавричани довірили досвідченому механізатору Олександру Каменеву. І ще один характерний факт нинішніх жнив в «Асканійському»: в дослідному господарстві є комбайн-ветеран СК-5 «Нива», який завдяки майстерності, винахідливості та наполегливості молодого механізатора Олександра Дудченка братиме участь у своїх 19-х жнивах. Ось так дбайливо ставляться в «Асканійському» до колективної власності.

- Нам належить зібрати понад 2600 гектарів ранніх зернових, — зазначає Герой України, директор ДПДГ «Асканійське» Віра Найдьонова. — Ми зробили все можливе, аби врожай був пристойним, щоб втрати зерна через несприятливі погодні умови були мінімальні. Символічно і характерно, що на День поля, на початок жнив до нас в господарство приїхали на відверту ділову розмову-нараду представники російської фірми «Ростсільмаш» та німецької фірми «БАСФ», яка виготовляє засоби захисту рослин, а також наші давні і нові партнери — керівники крупних аграрних підрозділів Півдня України. Раді їх щиро вітати та» розповісти про свої найближчі проекти та плани. Зрозуміло, у зв'язку з щорічними вкрай низькими закупівельними цінами на зерно ми до мінімуму зменшимо його продаж і використаємо в основному як фураж (маємо три племзаводи, понад 2 тисячі голів великої рогатої худоби, 3,5 тисячі голів овець). Стратегічне завдання — збільшити виробництво різноманітного елітного насіння (благо, маємо для цього все необхідне). Й іншим землеробам раджу: не поспішайте продавати зерно за безцінь. Напевно, аби аграріїв щороку зернотрейдери не ставили у форс-мажорні обставини, треба енергійно прагнути утворення великотоварних та багатогалузевих господарств. Ось саме тоді і відродиться українське село.