ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Колос у калюжі
15.07.2010 / Газета: Вгору / № 28 / Тираж: 10000

Боротьба за урожай — у розпалі. Особливо борються ново-призначені чиновники: Нині їх в країні куди більше, ніж самих комбайнерів! І якщо нині у хліборобів лиця похмурі, бо радуватися справді зарано та й нічому, то лики «вождів» сяють невиправним оптимізмом: «Країна буде з великим хлібом!»

Он і віце-прем'єр з питань агропромислового комплексу Віктор Слаута в одній з партійних газеток прорік:

«Урожайність — на рівні високоврожайного минулого року, і навіть на 1,5 центнери з гектара більше...»

Не менш життєствердний у своїх небагатослівних прогнозах черговий губернатор Херсонщини Микола Костяк, котрий «особисто перевіряє стан проведення збору зернових в області: стан покосів, вологу у зерні та його якість, спілкується з механізаторами, цікавиться ціною на зерно, наявністю достатньої кількості паливно-мастильних засобів».

Яке ж враження у губернатора області від прискіпливих перевірок і зацікавлених спілкувань?

«Я відвідав кілька районів області, перевірив, як тривають жнива і можу сказати, що там, де чітко дотримувались технології вирощення, врожайність становить до 50-60 ц/га, там, де технологіями знехтували, врожайність — 15-20ц/га, — робить висновокМиколаКостяк. -Звичайно, погодні умови, що спричинили зливи на рівні декадних норм, не тільки не сприяли жнивній кампаній, а призвели до втрат врожаю. Але погода покращується, техніка на Херсонщині є, люди — професіонали і налаштовані на роботу, тому темпи збору врожаю будуть значно пришвидшені.

Як казав Мефістофель: «Теорія, мій друг, суха...» Господарств, де збирають по 50-60 центнерів ранніх зернових з гектара, в області залишилося стільки, що погоди вони не роблять. І не зроблять, навіть якщо у процес втрутиться сам гарант української заможності!

На четвертій частині хлібного клину області урожай зібраний. І урожайність аж ніяк не радує: 21,7 центнера збіжжя з гектара. Чи буде більше? Не буде. Збиральна кампанія вже й так розтягайся фактично на місяць. На місяць! Але ж відомо: на п'ятнадцятий день жнив втрачається 17-20 відсотків вихідного (запрограмованого) врожаю. А тут ще й безперервні дощі, які «вимивають» із зерна найцінніше — клейковину, яка визначає хлібопекарні якості зерна. Чи ж не означає це те, що обжинковий коровай доведеться пекти із торішніх запасів борошна або ж молоти імпортну пшеницю?

А з чого формувати регіональний запас зерна? Той запас, який дозволить забезпечувати наші пекарні борошном із власного урожаю? Теж питання.

Фуражне зерно — теж хліб. Але це той хліб, на якому наш багатостраждальний товаровий робник втратить мільйони і мільйони гривень. І про це теж не завадило б говорити.

При всій очевидності навіть неочевидного ясно: нинішній хліборобський рік не вдався. Тим не менш, губернатор усе ще вважає, що Херсонщина здатна в цьому році зібрати два мільйони тонн зернових. І це при нинішній урожайності?

«Теорія суха...» А в полях — бур'яни і болота, болота і бур'яни. Воістину — битва. Битва, яку «виграє негода.

Добре, хоч озимий рапс більш-менш не скупиться на віддачу: кожен гектар дає нині (дані на 9 липня) по 14,66 центнера зерна. Торік цей показник становив 11,49 центнера. Але з рапсу паляниці не спечеш...

А яка ж погода на зерновому ринку? Вона теж нічим особливим не радує. За повідомленням вітчизняних ЗМІ, минулого тижня на прес-конференції голова Аграрного союзу України в цьому році зібрати два мільйони тонн зернових.

ни Геннадій Новіков зокрема звернув увагу на те, що: «Усі затратні складові на виробництво зерна подорожчали. Ми не можемо продавати ячмінь по 500 грн. Його мінімальна ціна має бути 850-900 грн. за тонну, ціна на фуражну пшеницю — до 1000 грн. за тонну. Ми звернулися з листом до президента і уряду, у якому повідомили: якщо зараз не поправиться ситуація, на зерновому ринку, врожай наступного року під загрозою. Навіщо селянам вкладати гроші у те, що приносить збитки? А зараз ми закликаємо усіх товаровиробників тримати зерно у елеваторах і не продавати його за тими цінами, які пропонуються».

Селяни не квапляться. У них поки що є час не спішити. Але час цей невмолимий. Чи не доведеться ради наступної посівної знову знімати сорочку? Останню...

Автор: Григорій Карпець

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.046