Заклади охорони здоров'я чи не найгостріше відчувають дефіцит бюджетного фінансування, втім, за своїм статусом просто не мають права переносити негаразди на якість обслуговування пацієнтів. Тож, навіть добряче кульгаючи, вона мусить дбати про головну цінність — здоров'я та збереження життя. Чергова колегія управління охорони здоров'я облдержадміністрації днями пройшла при поважних гостях — у присутності заступника міністра охорони здоров'я України Раїси Мостовенко.

Заслухавши звіти всіх заступників начальника облуправління та провідних спеціалістів, чиновниця залишилася задоволеною. Попри існуючі негаразди і труднощі в функціонуванні галузі регіону, медики Херсонщини таки спрацювали краще за звітний період порівняно з низкою інших областей. Адже асигнувань на медицину впродовж останніх десятиліть скрізь катастрофічно бракує, а от гідно долати скруту вдається далеко не всім.

Були б гроші, можна й матеріальну базу підтягнути до більш-менш пристойного рівня, передусім у степових районах та сільській місцевості. Адже в Горностаївському та Чап-линському районах через це та відсутність лікарів і недостатню укомплектованість середнім медперсоналом досі не пройшли акредитацію більшість медзакладів. Внаслідок недостатнього рівня фінансування щоразу дешевшає вартість ліжко-місця, яка нині найнижча у Високопільському районі і складає лише 1,27 гривні. Аналогічна ситуація з виділенням коштів на харчування хворих в стаціонарах тощо. Лікарі та фельдшери неохоче їдуть працювати в села, навіть туди, де для них передбачене житло. Найгостріше відчувають дефіцит фахівців медичні заклади в Нижньосірогозькому, Великоолександрівському, Високопільському та Голопри-станському районах. Середня зарплата лікарів по області — 2 тисячі гривень, а середнього медперсоналу — не досягає і 1,5 тисячі.

Близько 6% від загального фінансування медичних закладів складають позабюджетні надходження. Назрілі процеси реформування, за словами очільників галузі, в області мають полягати ще й в оптимізації кількості ліжко-місць: скороченні зайвих і нарощуванні їх там, де це вкрай необхідно. Деяким закладам треба відкривати нові відділення, закуповувати дороге обладнання і запроваджувати новітні технології, аби сповна реалізовувати свій потенціал і запити населення. Наразі виникає нагальна потреба у відкритті інфекційних відділень у низці районних лікарень, а також забезпеченні їх онкологами, офтальмологами, отоларингологами, фтизіатрами та іншими спеціалістами.

Про вагомість позабюджетної допомоги, зокрема дитячим закладам охорони здоров'я, свідчить той факт, що упродовж року вони отримали цінного і так потрібного їм обладнання на 5 млн. гривень. 10 таких закладів мають статус прихильних до дитини. У них постійно модернізується надання виїзних реанімаційної та консультативної допомоги, підвищують кваліфікацію персоналу. Скажімо, якщо рівень забезпечення акушерськими ліжками на Херсонщині суттєво поступається середньоукраїнському показнику, то навантаження і якість надання цього виду допомоги — на високому рівні. Планується також сконцентрувати прийняття пологів у жительок Білозерського та Цюрупин-ського районів у Херсоні. Області катастрофічно не вистачає лікарів-неонатологів. Майже на 20% зросли показники вроджених вад розвитку дитини через низьку діагностику під час вагітності. Високою є смертність малюків у неблагополучних та асоціальних сім'ях, як і захворюваність в них дітей на туберкульоз.

Головний гінеколог обласного управління охорони здоров'я Юрій Герман звернув увагу колег на те, що останнім часом невиправдано зросла кількість операції з видалення матки, хоча при вдумливому підході залишається шанс зберегти жінкам цей орган. Майже тисяча операцій кесаревого розтину на рік теж невиправдана. Доволі високою залишається і кількість штучних переривань вагітності. Чимало операцій у майбутньому мають негативні наслідки. Тому актуальною є рання діагностика онкологічних новоутворень у жінок. З найбільш задавненими випадками таких хвороб звертаються жителі Горностаївського, Голопристанського, Великоолександрівського районів та Нової Каховки.

На підтримку небюджетних організацій та кошти місцевих громад доводиться розраховувати і санітарно-епідеміологічній службі. Адже коштів не вистачає навіть на закупівлю вакцини для планової імунізації населення, особливо дітей. Далися взнаки спалахи сезонних інфекційних захворювань, коли самі медики виявилися незахищеними. Йдеться про відсутність імунізації та елементарних засобів захисту. Чимало з них заразилися і навіть перенесли тяжкі форми пневмоній. Головний інфекціоніст управління Сергій Панкратов занепокоєний, що більшість районів не забезпечені лікарями-інфекціоністами, а якщо вони і є, то переважно пенсійного віку. Півтисячі лікарняних ліжок цього профілю нині недостатньо, принаймні за загальнодержавними показниками Херсонщина пасе задніх. Багато лікарень навіть не мають власних бактеріологічних лабораторій.

Про глибоку кризу в підготовці фахівців говорив на колегії головний лікар Цюрупинської райлікарні Олег Попенко. З 40 лікарів районна мережа закладів забезпечена лише 28, половина з яких пенсіонери. На недостатності своєчасної онкодіагностики в районах акцентувала головний лікар обласного онкологічного диспансеру Олена Сокур. Торік уперше виявлено он-копатологію у майже 2 тисяч пацієнтів. Суттєво зріс показник захворюваності в Генічеському, Горностаївському, Цюрупинському районах. У Новій Каховці та Херсоні він збільшився на понад 20%. Найчастіше хвороба вражає легені, кишечник, шийку матки, простату, передміхурову залозу. В особливо задавненому стані звертаються насамперед жителі сіл. Насторожує, коли деякі райони показують у статистичних даних відсутність випадків виявлення хвороби. Звісно, логічно такого просто не може бути, тож проведені профілактичні огляди зроблені неякісно. Вже за півроку по області виявлено 183 нові випадки онкозахворювань та кілька сотень передракових станів. Близько 700 хворих проліковано в стаціонарі й понад 1000 амбулаторно. У новому приміщенні обласного диспансеру створені всі умови і є необхідне обладнання та висококваліфікований персонал, аби протистояти хворобі у всеозброєнні.

Зазначалося, що останнім часом майже на третину зменшився потік скарг на роботу медичних закладів та установ. Щоправда, стабільно високим він залишається в обласному центрі. Тож, попри нарікання на якість медичного обслуговування, більшість населення все-таки віддає перевагу державній медицині, адже приватна, хоч і впевнено тримається на плаву, не всім по кишені.