З якими результатами завершили жнива скадовські хлібороби? Чи у повній мірі будуть забезпечені потреби нашого району продовольчим зерном до врожаю наступного року? Які висновки зроблено? На ці та інші запитання відповідає С.Шаров, заступник начальника сільгоспуправління РДА.

– Усі бачать, що нинішній сільськогосподарський рік за кліматичними умовами дуже непростий, – почав розповідь Сергій Юрійович. – Та, сказати правду, наш район справжнє лихо під час жнив оминуло. Втрата врожаю є, проте від негоди – грози і шквальних вітрів – зовсім незначна (крім Рагоспненської сільської ради, де стихія знищила значну частину посівів). Значно більше хліба ми втратили через посуху навесні та на початку літа. І якщо по області в середньому втрати врожаю досягають 30 відсотків, то у нас – не більше п’ятнадцяти. Додам, що частка втрат припадає і на застарілу зернозбиральну техніку.

Скадовчани завершують жнива з такими результатами: середня врожайність по району складає 22,3 центнера з гектара.

Кількість зібраного хліба дозволяє розрахуватися з власниками паїв за оренду, виставити зерно на продаж і сформувати районний продовольчий резерв.

– Ми підійшли до найго-ловнішого: селяни вклали у вирощування хліба немалі кошти і працю. А ціни на зерновому ринку часто зводять нанівець всю роботу і не покривають затрат селянина. Чи не збитковий для них нинішній рік?

– Уже можна бути впевненим у тому, що скадовські, та й українські виробники зерна цього року, як кажуть, не програли. На світовому ринку воно у ціні. Посуха у сусідній Росії, підтоплення в Європі призвели до зростання цін на продовольче зерно. На початку жнив прогнозували смішну ціну на хліб – 630 гривень за тонну. А тепер селяни можуть реалізувати вирощену продовольчу пшеницю по ціні 1 320 гривень за тонну і фуражну – по 1 160 гривень. Тобто можна говорити про приблизний баланс затрат і прибутку, хоча і тут є свої особливості. Проблем із збутом хліба, як це було у минулі роки, немає.

– Кому продають хліб господарства нашого району?

– Кожне сільськогосподарське підприємство вже напрацювало зв’язки з зернотрейдерами. Вони спільно вирішують питання кредитування посівної кампанії і збуту продукції.

Згідно з даними Антимонопольного комітету в нашій країні сьогодні працює приблизно 600 компаній зернотрейдерів. Географія експорту українського зерна розширюється з року в рік. Сьогодні воно відправляється майже до п’ятдесяти країн світу. До числа найбільших споживачів української пшениці належать країни Північної Африки та Близького Сходу. Збільшуються поставки зерна до Європейського Союзу. Так що хліб і надалі залишається стратегічним продуктом наших землеробів.

– Що можна сказати про якість скадовського зерна?

– Показники, що характеризують скадовське зерно в цілому, у нас задовільні. Але у порівнянні навіть з минулим роком вони далекі від нормативних.

Справа у тому, що під час жнив створила проблеми селянам погода – підвищилась вологість зернової маси. А це є одним з головних чинників, що визначають його збереження. Вологе зерно пліс-нявіє, на його поверхні розмно-жуються мікроорганізми. Тому селянам доведеться витратитись на просушування зерна.

– Звичайно, наші читачі хотіли б знати кращі господарства району.

– У цілому культура хлі-боробства в районі зростає з року в рік. Ширше застосовуються сучасні технології, діяльність на землі стає ефективнішою. На кого можна рівнятися? Визнаними лідерами у нас вважаються три колективи – ДП ДГ Інституту рису УААН, СТОВ «Восход» та СГВК «Лідія». А що стосується людей, котрі вміють ростити хліб, то їх багато. Назву В.Дудченка, директора Інституту рису, В.Карася, директора СТОВ «Восход», М.Коваленка, голову правління СГВК «Лідія».

До цих імен додам М.Шепеля, директора СТОВ «Більшовик», А.Кальченка, керівника СТОВ «Заповіт Ілліча», директора ТОВ «Володимирівка» М.Оно-прійчука. Дуже хороший досвід накопичили головні агрономи В.Судін та В.Дармостук, заступник директора Інституту рису О.Уманський, головний інженер П.Паламарчук, гідротехніки І.Симоненко та В.Бульба. Є ще багато хороших майстрів хліборобської справи, всіх одразу не пригадаєш – може, когось не назвав, нехай вибачать. Є у районі приклади успішного господарювання на землі новими формами організації господарств. Хороші врожаї хліба збирають на фермерських угіддях «Михайлово», яке очолює М.Цуркану, «Максименко» (керівник О.Максименко) та «Валерія» (З.Шпарій).

– І останнє. Чи будете робити конкретні висновки з нинішньої жнивної кампанії?

– Обов’язково. Візьмемо до уваги всі фактори – негативні і позитивні. Поділимось хорошим досвідом, вкажемо на прорахунки. Кожні жнива – це урок. Збираємось у серпні в Антонівці провести велику хліборобську нараду.