5 серпня закінчується прийом документів до вищих навчальних закладів. І хоча попереду ще оголошення абітурієнтів, рекомендованих до вступу, а потім і кінцеві списки першокурсників, вже сьогодні можна говорити про попередні результати цьогорічної вступної кампанії.

В цілому, як то кажуть, політ проходить нормально…

Розпочалася цьогорічна вступна кампанія з проблеми, та ще й якої. Про ажіотаж у вишах в перші дні прийому документів не чув хіба що глухий. Не говорячи вже про тих, кому довелося відчути його на власному досвіді. Утім, справитися з цим вдалося досить швидко. Напевно, завдяки рішенню про подовження терміну здачі документів. Адже враховуючи те, що абітурієнтам дозволили спробувати вступити до 5-ти закладів та ще й на три спеціальності в кожному, двох тижнів було б замало. Хоча, приміром, за словами відповідального секретаря приймальної комісії Херсонського Національного технічного університету Марії Расторгуєвої, проблема величезних черг і безсонних ночей була більш характерною для великих міст України. Херсонським же вишам вистачило б і попереднього терміну, у нас як такого ажіотажу не було.

Тож, що стосується перебігу вступної кампанії на Херсонщині, як то кажуть, політ в цілому нормальний. Та все ж таки не ідеальний. Певні зауваження до умов вступу є, і не лише у фахівців. Зокрема, стосовно заочної форми навчання.

У цьому році абітурієнти, які закінчили школу в 2007-му і раніше, а таких серед заочників переважна більшість, могли обирати для вступу екзамени, або сертифікати, говорить Марія Расторгуєва. Випускники ж 2008-го і наступних років повинні вступати лише за результатами тестування. Але, як показує досвід, ця категорія, а також ті, хто відразу подає документи на контракт, також повинні мати право вибору. І мінімальний бал для них можна зробити не 124, як для денної форми навчання, а дещо нижчий. Тому що, як правило, ті, хто вступають на денну форму навчання, йдуть за знаннями, заочникам же потрібен просто диплом. А багато хто з них вважає, що тести йому не під силу, навіть якщо школу закінчив лише в минулому році. Бо ж, не секрет: шкільна програма на місці не стоїть, з кожним роком вона все складніша. Є й ще одна категорія випускників попередніх років, переважно з сільської місцевості, які взагалі бояться тестування. А тому навіть не намагаються спробувати і йдуть до училищ, або відразу влаштовуються на будь-яку роботу. Скоріш за все, саме через це у нас і є недобір на заочну форму навчання.

Загальна картина балів за сертифікатами не скрізь однакова

- На фоні кадрового дефіциту і складної демографічної ситуації ми втрачаємо майбутніх фахівців. І все це через незадовільні оцінки, яких в цьому році досить багато, — зазначила Марія Расторгуєва. — Звичайно, у тих, хто здавав сертифікати з балом, нижче 124, шансів практично немає. Виняток ми робимо лише для абітурієнтів, які мають високий бал (більше 170) з профільного предмету. Для нашого закладу це математика. Приміром, нам подала документи дівчина, в якої 122 бали з української мови, але з математики — 174. Таких дітей ми можемо рекомендувати до вступу. Та, на жаль, подібних знавців математики сьогодні не багато. Тож, оптимістична, на перший погляд, картина, коли на щоденних рейтингах ми бачимо 3400-3500 поданих заяв, насправді перебільшена втричі. А якщо ще й врахувати можливість вступу до 5-ти вишів за трьома напрямками підготовки в кожному, і те, що на сьогодні переважно маємо копії, багато наших потенційних абітурієнтів в результаті «відсіється». Більшість мріють про столичні виші, а провінція — скоріше, запасний варіант.

Дещо оптимістичніше налаштовані в Херсонському державному університеті. Як з’ясувалося, в цьому році тут жодна спеціальність не страждає від низької кількості заяв. Незважаючи на розмови щодо невисокої якості цьогорічних сертифікатів з іноземних мов, більшість абітурієнтів ХДУ мають за ними більше 150-ти балів.

- Говорити про точну кількість першокурсників, які поповнять лави студентів нашого закладу, поки що зарано, — каже відповідальний секретар приймальної комісії ХДУ Галина Полякова, — ми сподіваємося на максимум. Тим більш, що в цьому році у нас відкрито три нові напрямки підготовки: на бакалавра — програмна інженерія та культурологія і на магістра — дошкільне виховання. Та й географія наших абітурієнтів — майже вся Україна.

Випускників, які закінчили школу до 2008 року і цьогоріч вирішили вступити на заочну форму навчання в ХДУ було понад 120 осіб.

- Дуже приємно, що майже всі вони впоралися з екзаменаційними завданнями, — говорить Галина Полякова. — Ми зайвий раз переконалися, що час закінчення загальноосвітнього навчального закладу — це не показник низького балу при вступі до вишу, якщо людина серйозно ставиться до навчання і має бажання вчитися.

Одна абітурієнтка ХДУ взагалі здивувала приймальну комісію і викладачів. Дівчина з досить складною формою ДЦП вирішила скласти вступні екзамени (діти, які мають медичні показання також були звільнені від тестування). На кожен екзамен вона приїздила сама без супроводу. Члени приймальної комісії допомагали їй дійти до спеціально виділеної аудиторії на першому поверсі, бо на четвертий дівчина піднятися не змогла б, де з нею індивідуально працював екзаменатор.

- Чи можна відмовити такій наполегливості і великому бажанню мати освіту? — каже Галина Полякова. — Звичайно, ми пішли назустріч і створили всі умови цій абітурієнтці. А навчатися, навіть маючи такий діагноз, вона зможе. В наш час комп’ютерних технологій це цілком можливо.

Всі хочуть «економити» й рахувати гроші, а виробництво… стоїть

Тенденція, що спостерігається протягом останніх років, залишається незмінною. Традиційно у фаворі в абітурієнтів — економіка й право. Приміром в ХНТУ особливою популярністю користуються спеціальності «фінанси і кредит», «оподаткування, облік та аудит», «філологія і переклад», «програмне забезпечення комп’ютерних системних мереж», «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». В держави ж потреби інші. В цьому році на економічні спеціальності в ХНТУ бюджетних місць виділено менше, ніж на інженерні (кібернетика, технології та дизайн, машинобудування).

- Не розумію, чому сьогодні, коли виробництво поступово зупиняється, всі хочуть бути фінансистами та економістами. Що будемо «економити»? — запитує Марія Расторгуєва. — Як кандидат технічних наук, я б безперечно надала перевагу інженерній справі, адже цифри — це така нудьга...

Не змінилися й пріоритети абітурієнтів ХДУ. Традиційно високий конкурс тут на право, психологію, іноземні мови і… фізкультуру та спорт. Останнє, напевно, пояснюється тим, що ХДУ — єдиний в регіоні заклад, який готує подібних фахівців. Можливо, не останнє значення має херсонська школа олімпійського резерву, яка виховує непогані кадри. Також в цьому році дуже високий попит на факультет соціології. Непогано «почуваються» й спеціальності, пов’язані з точними науками. Інформатика завжди була популярною, але в цьому році вистачає бажаючих вступити і на фізикау та математику.

Якщо ж говорити про держзамовлення, то його сума, порівняно з минулим роком, майже не змінилася

- У 2010-му на денну та заочну форму навчання нам виділено понад 800 бюджетних місць, — розповіла Галина Полякова, — це досить солідна цифра. Щоправда, суттєво скоротили держзамовлення на 5 курсах, особливо заочна магістратура. Та, напевно, це й правильно. Адже магістри — це майбутні вчені і науковці, і заочна форма навчання тут не зовсім доречна. Стосовно ж перших курсів, ситуація з бюджетними місцями на рівні минулорічної.

Розмови щодо скорочення бюджетних місць в ХДУ на право й економіку велися. Але так і залишилися лише розмовами. Пояснюється це тим, що кількість «бюджетників» і в минулому році тут була невеликою і зменшувати її просто нікуди. Тим більш, що на бюджет за цими спеціальностями претендують і пільгові категорії, які йдуть поза конкурсом, і «цільовики», і представники інших країн (Придністров’я, Молдова, Азербайджан, Грузія, Росія), з якими Україна має договір про підготовку фахівців на бюджетній основі.

- Звичайно, якщо навчальний заклад має на популярну спеціальність 200-300 місць, то є що скорочувати, — говорить Галина Полякова. — У нас же досить оптимальна за цифрами ліцензія. Приміром, на «право» 60 місць, з них лише 15 бюджетних. Погодьтеся, це не перебір. Тобто, по-перше, ми не робимо нерозумний щодо кількості місць запит, а по-друге, напевно, значення має й якість знань, які наші випускники показують, приміром, навчаючись на магістрів у інших вишах.

Для тих, хто вступає на старші курси для продовження освіти, прийом документів ще не закінчено, а ось для першокурсників 5 серпня — останній день. Далі все відбуватиметься досить оперативно. Вже наступного дня 6 числа з’являться перші списки рекомендованих до вступу на бюджет абітурієнтів. Це будуть списки лише за балами, не враховуючи наявність оригіналів документів. Починаючи з вечора 6 до 11 серпня включно (окрім неділі 8 серпня ) в вишах прийматимуть оригінали. На їх основі складуть нові списки, які оприлюднять вранці 12 серпня. А вже ввечері цього дня буде готовий наказ про зарахування на перший курс.

... Тож, хвилюватися абітурієнтам, а надто їхнім батькам, залишилося недовго. Рівно через тиждень можна буде спокійно зітхнути і, напевно ж, не зайвим буде протягом половини серпня добре відпочити після вступної кампанії, щоб набратися сил для підкорення нових вершин.