Смачні, насичені південним сонцем кавуни — візитна картка нашого регіону. Їх вирощують майже в кожному районі Херсонської області. А тому, коли саме розпочинається сезон баштанних, у нашому краю знають навіть діти.

Втім, цього літа смугасті ягоди з’явились в супермаркетах та на ринках ще в середині липня. Їх поява викликала здивування: звідки ці кавуни та дині? Чи безпечно їх споживати?

Відповіді на ці запитання знають в Інституту південного овочівництва та баштанництва УААН, який розташований у Голій Пристані. З науковцями цього закладу поспілкувався кореспондент «М+».

Сезон розпочався зарано?

Олег Хижняк, завідувач відділу селекції баштанних і овочевих культур Інституту південного овочівництва та баштанництва УААН, підтверджує: останнім часом сезон масового дозрівання баштанних культур починається раніше, ніж зазвичай. Якщо у минулі роки кавуни та дині з’являлись на прилавках магазинів у першій декаді серпня, то тепер — наприкінці липня. «Глобальне потепління робить свою справу», — пояснює Олег Хижняк.

Науковець стверджує, що на якість продукції це не вплине. За його словами, кавуни та дині, які сьогодні можна придбати на ринках області, вирощені саме у відкритому ґрунті. Але це стосується лише херсонських баштанних. Адже гарантувати безпечність смугастих ягід, завезених з інших регіонів чи країн, фахівці не беруться.

І хоча через небувалу спеку деякі сорти цих культур можуть зникнути. Саме тому вже сьогодні науковці працюють над тим, щоб запропонувати нові сорти, які б були пристосовані до коливань температури. Так, минулого року науковці інституту розробили гібрид кавуна «Мандрівник» та «Загадковий». Їхні плоди зовні схожі на кавуни, до яких ми всі звикли. Але вони більш стійкі до хвороб, які викликають перепади температури. Розробляють селекціонери і нові сорти дині. Зокрема, намагаються створити такі плоди, які б були стійкі до спеки та борошнистої роси.

Чи є постраждалі?

«Статистики, яка б засвідчувала кількість отруєнь саме кавунами чи динями, немає. Є тільки загальні дані по отруєннях рослинною продукцією, — пояснює Олександр Тур, завідувач відділення гігієни харчування ДЗ Херсонська обласна санепідстанція. — Таких випадків цього року не зафіксовано».

За словами Олександра Тура, небезпечними вважаються кавуни та дині, які містять нітрати. Їх допустима норма у динях — 90 мг/1кг , у кавунах — 60 мг/1кг. Найчастіше рівень нітратів перевищує норму у динях. Окрім того, в рослинних культурах ще можуть бути пестициди та важкі метали. Втім, Олександр Тур розповідає, що за його 40-річний досвід роботи в санепідслужбі, отруєння іншими речовинами не були зафіксовані.

Як не отруїтися?

Те, що спасіння потопаючих знаходиться в руках самих потопаючих — життєва істина, відома всім. Тут діє той самий принцип. Олег Хижняк з Інституту овочівництва і баштанництва вважає, що в Україні майже відсутня споживацька культура. Люди не розуміють, що вони повинні самі піклуватись про власне здоров’я і цікавитись, яку продукцію вони купують, а тим більше, їдять. «Покупець має повне право вимагати сертифікат якості товару, який і підтверджує його небезпечність, — пояснює Олег Хижняк. — Наприклад, кавун чи диню вирощують на полі, дотримуючись всіх необхідних технологій. Потім його везуть на ринки чи в магазини. Якщо кавун пролежав годину вздовж дороги, уявіть собі, скільки всього могло туди потрапити! А в Західній Європі, наприклад, людина, купуючи кавун, перевіряє вміст у ньому нітратів за допомогою спеціальної програми, встановленій в мобільному. А наш покупець, вибачте, навіть не може переглянути сертифікат якості».

У відділенні гігієни харчування обласної санепідстанція радять: не купуйте баштанні у несанкціонованих місцях (уздовж доріг, поміж житловими будинками, на зупинках). «Торгівля уздовж доріг — це наша біда, — говорить Олександр Тур. — Та ці питання не в компетенції санепідслужб. Цим мають займатись правоохоронні органи».

Він говорить, що кожен покупець має право — і повинен — побачити документ, який засвідчує відсутність нітратів або їх кількість у баштанних. Такий документ обов’язково має бути у продавця чи-то власника баштанних. Ця продукція має проходити експертизу. Зокрема, як розповідає Олександр Тур, якість кавунів та динь визначають ще на місці вирощування. Для цього фермерське господарство звертається до районної санепідслужби, де після перевірки і видають протокол лабораторного дослідження. Тільки після цього продукцію можна вивозити за межі району, де вона вирощувалась.

Якщо все ж таки отруїлися...

Потрібно промити шлунок великою кількістю теплої води і викликати блювоту. Але не потрібно для цього використовувати марганцівку, лише теплу воду. І хоч летальні випадки після отруєння трапляються дуже рідко, потрібно одразу звернутися за медичною допомогою. Адже нітрати у шлунку перетворюються на нітрити, які вражають шлунково-кишковий тракт, печінку, підшлункову залозу.

Фахівці говорять: отруєння найчастіше трапляються у тих випадках, коли людина переїла баштанних. Тому не забувайте, що все корисно лише тільки у певній мірі. Особливо це стосується маленьких дітей та людей похилого віку. А ще — як би не прийшлася вам до смаку смугаста ягода, не треба вигризати її аж до самої корки! Саме в ній, кажуть фахівці, накопичуються усі шкідливі речовини.