27 вересня Комуністична партія України визначалася із своїми представниками на виборах у місцеві ради. Херсонська міська організація КПУ висунула кандидатом на посаду міського голови Херсона Олега Івановича Лахнеко.

Олег Лахнеко народився 12 серпня 1964 року, а після закінчення середньої школи навчав­ся в авіаційному училищі. Службу проходив у м. Бихов Могильовської області Білорусії. Це був 1985 рік, а у 1986-му сталася Чорнобильська трагедія — тяжко захворів син. Лікарі наполягли на зміні місця проживання, у іншому випадку малюку не гаран­тували життя. Тож, незважаючи на любов до неба, вірність обраній професії, Олег Лахнеко звільняється зі збройних сил та переїжджає в Херсон.

Спочатку працює в компанії «Дніпро», а після розвалу Радянського Союзу, коли життя різко змінюється практично для кожного, Олегу Івановичу доводиться шукати вихід із безгрошів'я, безробіття, глухого кута. Він, кадровий військовий, з блискучою освітою, сильний і дисциплінований чоловік залишився практично на вулиці. Проте рук не опустив, шукав роботу, шляхи, як нагоду­вати сім'ю. Починає займатися підприємницькою діяльністю.

Сьогодні він очолює виробничо- комерційне підприємство «МОЛС», що працює у молочно-переробній галузі.

Олег Іванович представив свою програму і йде на вибори під гас­лом: «Служіння суспільству — понад власне Я!».

- Електорат Компартії України це саме ті люди, які більше інших потребують допомоги та захисту, — говорить Олег Лахнеко. — Я не май­стер красиво говорити, та й взагалі вважаю, що час красивих слів по­винен піти у минуле. Люди чекають «красивих» справ. Саме по справах і треба оцінювати тих, хто прагне при­йти у владу. Дивлюсь на біл-борди: гарні посмішки, вишукане вбрання, правильні слова, а що насправді? Порожнеча. Одні й ті ж самі люди, які вже були у владі, яким просто нічого представити із здобутків. Так не повинно бути. Тому я подумав, а якщо не я — то хто? Кому потрібні мої старенькі батьки, друзі, мій син та дружина. Заради своїх рідних та друзів я готовий працювати. Я — людина з військовим загартуванням, звик за свої слова відповідати.

Програма, яку Олег Лахне­ко представив у день висування, лаконічна, змістовна, в ній знайшли відображення найголовніші на його погляд проблеми, що сьогодні існують у місті: справедливий розподіл бюджету, права людини, освітлення вулиць, ремонт житло­вого фонду, стан шляхів, підтримка малого і середнього бізнесу та певні шляхи вирішення цих проблем...

Олег Іванович добре розуміється на проблемах міста, він бачить, які питання треба негайно вирішувати, турбуватися про здоров'я мешканців, молодь та людей похилого віку.

Багато років Сам Олег Лахнеко займається благодійною діяльністю, допомагає малозабезпеченим землякам, надає матеріальну допомогу у виді одягу, речей у побуті. Допомагає він і лікарням, наприклад, добуваючи за кордоном спеціальні ліжка для хворих.

Олег Лахнеко веде дуже активне життя, розуміючи що гроші — не головне, головне, це самоповага, ба­жання робити такі справи і так жити, щоб самого себе поважати: «Не терплю приниження людей, вважаю, що якщо б влада поважала народ, на­вряд чи вчиняла так, як робить зараз. Підвищення цін і тарифів, пенсійного віку, безробіття, зниження рівня життя — все це не додає ніякій владі авторитету. Багато чого сьогодні можна вирішити на місцях, місцевій владі дані досить великі повноважен­ня. Тому я і вважаю, що від складу місцевих рад, мерів міст багато чого у нашому житті залежатиме».

Комуністи визначилися із Своїм кандидатом, зробили ставку-не на відомій людині, депутатові, або партійному функціонерові, а на простій людині, яка прагне змінити наше життя на краще, має досвід і сили, честь і наснагу, щоб достойно представляти у місцевих органах влади Комуністичну партію України.