Головному редактору газети

«Вісник Олешшя» Прищепі Б.О.

Шановний Борисе Онуфрійовичу!

Пишу Вам цього листа, а переді мною лежить наш «Вісник Олешшя», який постійно читаю вже більше 16 років, і розгорнутий він на четвертій сторінці, де в останньому номері надрукована інформація Вікторії Максименко під назвою «Одна добра справа важить, більше, ніж мільйон слів!», котру я вже прочитав кілька разів. Тому вважаю, що й моя інформація ще про одну добру справу додасть ваги до добрих справ народного депутата від Партії регіонів Олексія Журавка.

Як голова первинної організації ветеранів, десь у другій декаді вересня я звернувся з проханням до «Фонду благодійної допомоги Олексія Журавка» про надання допомоги нашим пенсіонерам, котрі терплять нужду, у зв'язку зі значним підвищенням цін на продукти харчування, приурочивши цю акцію до Дня ветерана.

Відверто кажучи, не дуже сподівався, що моє звернення буде так доброзичливо вирішено. Чекав відмови, як це часто чую від державних чиновників. Однак справа вирішилась благополучно, зазначу, ще й професійно, бо набір продуктів був підібраний кваліфіковано, окрім усього ще й доставлений своєчасно за місцем проживання пенсіонерів.

А скільки слів подяки ми почули на адресу Олексія Журавка! Ось Любов Сергіївна Гаркуша, в минулому доярка з 40-річним стажем, висловила свою думку так: «Як вчасно ця допомога надана моїй сім'ї, бо чоловік і син хворі, пенсію витратила на ліки, а хліба немає за що купити». А пенсіонерка-вчитель Варвара Данилівна Бугрим слова подяки порівняла зі своєю професією: «Дуже хороші вчителі виховували Олексія Журавка». А ось пенсіонерка-довгожитель Агафія Федорівна Соценко, якій у травні виповнилося 103 роки, мовила так: «Я, мабуть, тому так довго живу на цьому світі, бо є ще такі добрі люди, як Олексій Журавко».

По закінченню вручення 12 продуктових наборів ми з Л.В.Баутіною обмінялися думками з цієї доброї справи і дійшли висновку, що такі справи необхідно робити частіше, щоб людям жилося краще.

Від себе висловлю слова вдячності усім тим, хто має таке добре серце, як у Олексія Журавка.

Вдячний Вам усім!