З чого починається добрий господар? Ма¬буть, з себе, своєї сім'ї і своєї домівки. Як добрий господар в домі, сільський голова наводить лад у селі. Не треба чекати, що хтось прийде і зробить за вас вашу роботу. Самому треба все робити. Грамотний керівник — мудрий керівник. Звичайно, запорукою успі¬ху завжди було володіння інформацією, пов'язаною з законодавчою, норматив¬ною базою та практичною реалізацією її у повсяк¬денному житті громади. Людина на такій посаді повинна відповідати за свої вчинки і перше ніж зробити крок тричі подумати. Чим керується у своїй роботі сільський голова с.Хорли. Чи відповідає він тій посаді яку займає? Чи виправдав сподівання тих хто його обирав? і на що споді¬вається висунувши свою кандидатуру повторно ?

Відчули на собі працьови¬тість сільського голови в родині Н.: «Особисто я роботу 0.Лебедя сприймаю як політичну репре¬сію проти моєї сім'ї. Мій чоловік також працював на посаді сіль¬ського голови. Але його неза¬конно звільнили. Аби ні до чого не докопалася я, мене звільнили також. Адже на той час я також працювала в сільраді. Звичайно, спочатку пропонували написати заяву за власним бажанням, але після моєї відмови почали вжива¬ти інших заходів. Скориставшись моїм лікарняним, сфальсифіку¬вали документи і звільнили за прогули. Через свою некомпе¬тентність і елементарну необіз¬наність О.Лебідь наробив багато помилок. А чи понесе він за це відповідальність? Це вже питан¬ня, на яке, я думаю, ви знаєте відповідь».

Порушення трудового за¬конодавства в даному випадку призвело до судового процесу. Незаконно звільнену людину по¬новлено на роботі. Моральну шкоду, витрати на лікування, се¬редній заробіток за час вимуше¬ного прогулу, судовий збір та інші судові витрати, все це складає 13 506,36 гривні. Не знання законів, як відомо, не звільняє від відпо¬відальності. Але із власної кишені О.Лебідь цю суму сплачувати не буде. Доведеться винайти кошти в сільському бюджеті. А чи є вони там? І взагалі, чи виконується бюджет у Хорлівській сільській раді? і як після цього жити пра¬цівникам сільської ради без за¬робітної плати?

Було звільнено і директора В. Хорлівського комунгоспу. Не довго пропрацював він на цій посаді. Постійні непорозуміння із сільським головою, який пере¬клав відповідальність за зношену водомережу на директора Ко¬мунгоспу. Тому для усунення по¬риву довелося витрачати власні кошти. А після всього сільский голова безапеляційно заявив: «Це ти винен у тому, що відбувся порив». У керівника, якого по¬важають у селі, і який усе життя сумлінно працював на громаду села, через конфліктну ситуацію погіршився стан здоров'я. Після конфлікту йому було неприємно і соромно дивитися в очі навіть рідним. Посуті В. змусили подати заяву про звільнення за власним бажанням. Звільнення відбулося, без дотримання вимог трудово¬го законодавства. Тому, цілком природнім було звернення про захист своїх прав у суді. Як ре¬зультат — знову невтішне рішення для сільської ради. Непогаше¬на заборгованість по заробітній І платі, середній заробіток за час затримки розрахунку при звіль¬ненні, компенсація за моральну (немайнову) шкоду, судовий збір та інші-витрати — 8731,88 гривні.

На превеликий жаль, наш «герой» виявляє свої ділові якості не там, де це необхідно. Краще б він здійснював контроль за робо¬тою попереднього керівника КП «Пасат» та сприяв своєчасному оформленню спецводокористування. Не було б тоді нарахованих природоохоронною прокурату¬рою штрафних санкцій за пору¬шення встановлених термінів. А і сума штрафу вражає — сто двадцять тисяч гривень! Тим більше, коли бюджет не виконується. А якщо ще й врахувати перелічені вище борги.

Сама по собі згадалася казка про голого короля. Адже дійсно, уважно подивіться, невже ви не бачите що король голий, і невже цього не бачать у його оточенні та ті чиї голоси він намагається купити.

Тема води дуже болюча для Хорлів. Багато питань піднімають члени комісії по ціноутворенню на послуги водо-постачання ко¬мунального підприємства «Па¬сат». Поведінку сільського голови вони оцінюють, як не адекватну. І не безпідставно. Адже їм довело¬ся зіткнутися із невідповідністю документів. Відомості якщо і на¬давалися, то вони не відповідали дійсності. Люди, що працювали під керівництвом О.Лебідя, при¬ховували правду. Коли голова комісії вимагав надати конкретні документи, йому категорично відповіли: «Шукайте». Шукали. Звичайно, знайшли. Сільський голова абсолютно не зацікавле¬ний в стабільній роботі підприєм¬ства. Спостерігається відкрите протистояння. Судячи з поведін¬ки цього посадовця, винних він звик шукати де завгодно, тільки не в дзеркалі. Є звернення до районної влади, в яких депутати та члени комісії звертають увагу на ситуацію, що склалася навко¬ло комунального під-приємства. Чому люди занепокоєні подаль¬шим існуванням «Пасату», а ке¬рівництво — байдуже? Виходить, це комусь вигідно. А може, саме банкрутства підприємства хтось прагне?

За словами голови комісії, справи у комунальному підпри¬ємстві дуже серйозні. Через пориви в системі водозабе- зпечення над Хорлами нависає загроза виникнення інфекційних захворювань. Треба якнайшвид¬ше виводити підприємтсво із стану банкрутства. Зайнятися ка¬дровою політикою. Чому не взя¬ти місцевого бухгалтера, якщо каланчацький не спроможний виконувати трудову дисципліну. На роботу приходить о 10.00, а додому їде вже о 15.00. Чим ке¬рується адміністрація підприєм¬ства, встановлюючи завищені та¬рифи на послуги. Якби не комісія, яка прораховує тарифи згідно з чинними законодавчими актами, була б анархія повна. У район¬ній газеті «СП» від 16 квітня 2010 року, №15 було опубліковано інформацію про те, що вартість питної води для населення ста¬новить 3,40 грн при собівартості 2,84 грн. Комісія, дізнавшись про нові тарифи, провела відповідну роботу і винесла рішення на під¬ставі обґрунтованих розрахун¬ків, про які повідомила на сходці села. Сільський голова зрозумів, що не зовсім гарно виглядати¬ме перед односельчанами, і че¬рез якийсь час у районній газеті з'являються вже нові тарифи (28 травня 2010 року, №21). Відтепер вартість питної води для насе¬лення складає 2,30 грн. Різниця, згодьтесь, є. Сезон закінчився, а коштів немає. Одні борги, навіть внески до обов'язкових фондів не сплачуються.

Два роки триває війна Хор¬лівського голови із місцевими підприємцями. Одним землю дає, іншим заважає налагоджу¬вати бізнес. Хоча люди користу¬валися землею не безпідставно. Після закінчення дії додаткових угод люди написали заяви на видачу дозволу на виготовлен¬ня проектної документації. Але отримали відмову, бо нібито не¬має землі в рекреаційній зоні. Дуже цікаве формулювання, коли цією землею користуються і за неї сплачують земельний пода¬ток. Водночас сільський голова надає переваги іншим приват¬никам. Вони і земельні ділянки отримали, і навіть оформили до¬кументи. Такі дії, звичайно, нега¬тивно відбиваються на бюджеті Хорлівської сільської ради.

Для пошуку взаємовигідно¬го варіанту розв'язання спірних питань між сторонами конфлік- терами неодноразово збиралися разом представники районних органів державної виконавчої влади, сільський голова, підпри¬ємці. О. Лебідю було запропо¬новано різні варіанти виходу із даної ситуації. Але, як бачите ми легких шляхів не шукаємо. На¬віщо нам мир, спокій і злагода? Краще — писати скарги у різні ін¬станції. Завдяки сільському голо¬ві підприємці пережили протягом літа близько 18 перевірок. Навіть обласний УБЕП завітав. Якраз після того, як один із підприєм¬ців побував у сільського голо¬ви, аби отримати новий дозвіл замість тимчасового. Почувши, що дозвіл міняти не треба і він є дійсним, підприємець спокійно пішов додому. Але убепівці заві¬тали до нього саме через цей до¬звіл і навіть конфіскували товар на велику суму. Через деякий час його було повернуто, адже ніяких порушень з боку підприємця не було.

Навіщо війна з підприємця¬ми, завдяки яким поповнюється місцевий бюджет, і не на маленькі суми. Мабуть, через те, що вони ставлять незручні запитання? Наприклад, чому не встановлено чотирнадцять ліхтарів, куплених для благоустрою пляжної зони?

Із водою безлад. Занедба¬ний пляж. А що буде далі?

Подивіться, що робиться на об'єктах, які знаходяться у під¬порядкуванні Лебідю. Сміття і бур'ян. Такі самі «чудові» рослини ростуть і біля його будинку.

Якщо людина не розуміє що повинна бути синхронність, зла¬годженість і співробітництво між усіма гілками влади з неї ніколи не буде грамотного керівника. А селу дуже потрібна державна підтримка, участь у державних програмах.

Чудовий захід, урочисті про¬води юнаків до лав збройних сил, було організовано за сприяння районної державної адміністра¬ції. На жаль нашого голову і мо¬лодь не цікавить. Він навіть не з'явився до районного будинку культури, не кажучи вже про сим¬волічні подарунки юнакам. Хоча в інших все було по-людськи.

Якщо він за пенсіонерів, то чому тоді не за всіх? Чому одно¬му є дрова, а іншому ні? За яким принципом він виділяє тих, хто найбільше потребує допомоги?

Звичайно, добрі справи ін¬ших можна собі приписувати, це легше за все. Так само як і бреха¬ти. Він бреше сам і змушує бре¬хати інших у своєму оточенні.

А чого варті хамство, нецен¬зурщина і взагалі увесь той не¬гатив, якій він несе із собою. Це підтверджує кожен, із ким дово¬диться спілкуватися. Про поряд¬ність навіть розмови немає.

Результати «праці» О.Лебідя бачить багато односельчан, але, на жаль, не всі. Куди дивляться інші? і чому закривають очі? .Не бачать, чи не хочуть бачити. Але ж у селі життя людини, як на доло¬ні. І невже передвиборча подачка варта вашого голосу за подібно¬го кандидата на посаду сільсько¬го голови? Є більш достойні кан¬дидати на цю посаду. Кандидати, які знають життя односельчан не з чуток. Бачать проблеми і зна¬ють шляхи їх вирішення.

Кажуть: сім разів одміряй, один відріж. Добре поміркуйте, перш ніж довірити свій голос цьому кандидату.

Коли верстався номер, з офіційних джерел стало відо¬мо, що Лебідь О. О. проігнору¬вав виклик в управління капі¬тального будівництва області для уточнення проекту гази¬фікації села.