Віктор Янукович здійснює кроки, які його попередники на пре­зидентському посту лише несміливо декларували, та й тоу „кри­тичні дні — наприклад, у передвиборній пропаганді. Радикальне скорочення міністерств і відомств на самому вершечку владного Олімпу обов'язково зачепить всю владну вертикаль з верху до низу, включаючи різні чиновні служби, що наплодились за 19 років незалежності безмірно, а в деяких випадках — і безконтрольно.

Досить зазначити, що за даними Держкомстату, з 1995 року по 2010-й кількість держчиновників у таких відомствах, як Секре­таріат Президента, Секретаріат Кабінету Міністрів, апарат Вер­ховної Ради, РНБО, Держуправління справами зросло у 3,9 раза (з 2033 чоловік до 7862). А кількість чиновників таких структур, якФДМУ, НБУ, Центр зайнятості, Податкова, Антимонопольний комітет, Управління держохорони, держкомітети, інспекції, служ­би, агентства та їх територіальні органи зросла більше як у 3 рази (з 54893 чоловік до 164927); в органах судової влади і прокура­тури — у 2,7 раза і т. ін. На цьому фоні показовим є незначне збільшення апаратів районних державних адміністрацій — лише на чверть. Що цілком пояснимо: з давніх давен заведено, що чиновні апарати розростаються не там, де йде буденна конкрет­на робота, а ростуть там, де народжуються „мудрі вказівки.

Звичайно, Віктор Янукович на цій ниві — скорочення державного апарату — у представників того ж таки апарату підтримки не діждеться. Скоріше, навпаки — діждеться прихованих протисто­янь. Але Янукович — не політик-популіст, він, за оцінками фахівців, — державник, хазяїн. Отже, якщо не він візьметься наводити поря­док, то хто? Думається, що на цьому шляху його підтримають і попередники, і навіть закляті друзі, якщо вони мислять держав­ницькими категоріями. „Цей закон створює проблеми моєму бізнесу, — зауважив якось один із сенаторів США, — але цей закон працює на мою державу, тому я голосуватиму за його прийняття».

Якщо люди, які за вибором (чи іронією) долі прийшли до влад­ного керма в нашій державі на всіх рівнях, такої ж думки, як і аме­риканський сенатор, значить все у нас стане на свої місця, у тім числі й адміністративна реформа, початок якій покладено упо­рядкуванням чиновних штатів, скороченням кількості міністерств і відомств.

Чи відчутно поправиться цими заходами наповнення бюдже­ту? Жодним чином! Утримання апарату, за будь-яких умов, суттє­во не позначається на бюджетних видатках. Мова не про це. Адм­іністративна реформа переслідує інші цілі, а саме: наведення по­рядку в управлінні державним господарством. Це — не вогонь по чиновних штабах; це не політична, це — політекономічна реформа.