«Людина — сума власного минулого» — ці слова належать письменнику, нобелівському лауреату В. Фолкнеру. У певному сенсі і людство є сума власного минулого. З минулим, з уявленням про традиції міцно пов’язане поняття культура. Один з найважливіших резервуарів пам’яті людства — архіви. Саме про це наша розмова із заступником директора держархіву області Віктором Лебедем.

- Вікторе Олександровичу, в розумінні більшості наших громадян архіви — це насамперед документи, грошові відомості, за якими люди можуть оформити собі пенсії, навести довідки. Але ж є справжнє призначення архіву...

- Так, наведене твердження лише частково відображає функції архівних установ. Сучасний державний архів відповідає за дотримання правил діловодства в установах, організаціях, формує документи Національного архівного фонду, зберігає їх, забезпечує використання інформації, що міститься в них, створює довідковий апарат і, звісно, надає громадянам архівні довідки.

- Держані мужі, починаючи від князів Київської Русі, надавали збереженості документів виняткового значення. Що зберігають в своїх сховищах херсонські архівісти?

- Дозволю собі нагадати, що Херсон заснований раніше за Миколаїв і Одессу. З 1803 до 1921 року він був центром великої губернії. Тому найціннішими в нашому архіві є документи відомчих архівів дореволюційного періоду, зокрема — канцелярії херсонського губернатора, Херсонського губернського правління, Херсонської (Новоросійської) креслярні, утворених за рішення Сенату у 1803 році, Херсонської казенної палати, Херсонського духовного правління, земських установ. На жаль, вони збереглися лише частково...

Не менш цікаві довоєнні фонди. Вони також неповні через втрату в період 1941-1944 років — під час фашистської окупації повністю втрачені 302 фонди. Але саме ці документи можуть дати відповідь на запитання щодо багатьох проблем, навколо яких сьогодні ведуться запеклі дискусії: колективізація і розкуркулення, політичні репресії, голод, темпи промислового розвитку краю в період індустріалізації. Для повоєнних фондів переважаючими є документи органів місцевої влади і партійних організацій, профспілок, комсомолу.

До речі, більшість документів є загальнодоступними, а отже чекають на своїх дослідників.

Колекції документів особового походження містять архіви громадських діячів і науковців, письменників і краєзнавців, родинні фонди відомих херсонців, зокрема Фальц-Фейнів, Фортусів, Франжолі.

Важко перерахувати всі історичні розвідки, дослідження, довідкові видання, пов’язані з документами держархіву області. Скажу лише, що в основу такого академічного видання, як «Історія міст і сіл УРСР. Херсонська область», покладені документи нашого архіву. Хоча змушений констатувати — з огляду на нові документи, виявлені архівістами, науковцями, краєзнавцями, дане видання потребує значної переробки.

- Чи легко встановити історичну правду, якщо в твоєму розпорядженні є архівні документи?

- Відповівши «так», буду нещирим. Це питання багатоаспектне. Документи створюють люди, що вже надає їм суб’єктивізму. З іншого боку, документи різних епох, особливо ті, що виходили з державних установ, характеризують офіційну позицію, не завжди відображаючи історичні реалії. У той же час документ фіксує рішення, подію, факти, які дослідниками повинні оцінюватися на науковій основі.

Головне — не намагатися переписати історію на свій розсуд, звертати увагу на встановлене в документах. Наприклад, мені прикро, що в Херсоні День міста вже кілька років поспіль святкується не 18 червня, в день виходу Указу Катерини ІІ, а у вересні. Архівісти держархіву виявили значний масив документів XVIII ст., які зберігаються в центральних архівах Російської Федерації, за якими легко можна простежити, як будувався Херсон, перші кораблі, хто був у рядах першопрохідців.

До речі, до імен Г. Потьомкіна, І. Ганнібала, О. Суворова, Ф. Ушакова слід додати ім’я віце-адмірала Федота Клокачова, учасника всіх морських битв і походів російського флоту у XVIII ст. Призначений в травні 1783 року «командувати флотською частиною» в Херсоні замість І. Ганнібала, Клокачов вдосконалює управління портом, організацією суднобудування. Саме він добудував і спустив на воду перший херсонський військовий корабель «Слава Катерини», організував обстеження фарватеру в гирлі Дніпра. Але до сьогодні ми так і не увічнили пам'ять Федота Клокачова — будівничого флоту, героя морських перемог.

Так само ми забули і його наступника — віце-адмірала Я. Сухотіна, який продовжив справу будівництва флоту в Херсоні. Крім будівництва кораблів, у сфері інтересів віце-адмірала знаходилось описування Дніпра, складання лоцій. До речі, саме Сухотін першим на нових землях організував метеоспостереження.

Таких славних постатей в історії краю багато, наше завдання донести їх імена до херсонців. Можливо, тоді не потрібно буде називати вулиці на кшталт «129 Східна».

- Якісь нові видання херсонських архівістів слід очікувати найближчим часом?

- У наших планах на 2011 рік видання покажчика «Карти і плани у фондах державного архіву Херсонської області до 1917 року». У 1998 році з розсипу картографічних матеріалів, що належали до різних фондів, створено колекцію карт і планів, що увійшли до окремого фонду. Колекція нараховує 2468 одиниць зберігання. Ми вирішили продовжити роботу і створити покажчик для полегшення роботи дослідників, краєзнавців. Розмір карт, наприклад, від 1 метра до 5-6. Виявлені дуже цінні документи, зокрема план міста Херсона 1795 року з орними землями, сіножатями, лісовими та іншими угіддями. Відомий і укладач — поручик Іван Редильський. Площа всіх земель міста складала 47915 десятин. І це через 17 років після заснування!

Планів багато, сподіваємося, що нашому кваліфікованому і досвідченому колективу архівістів це до снаги.