Коли спочив у Бозі Радянський Союз, у багатьох на вустах було слово «свобода». Проте з часом ми здебільшого так і не навчили­ся відрізняти свободу від уседоз­воленості. Мабуть, через це на .двадцятому році незалежного життя, не можемо позбутися ба­гатьох явищ, які згубно вплива­ють на українське суспільство, зокрема, — на його наймолодших представників.

Пам'ятаєте висловлювання: «У Радянському Союзі сексу взагалі не було, дітей знаходили у капусті або їх приносив лелека». Подібна нісенітниця викликала завжди сар­кастичну посмішку, адже секс був за різних суспільних формацій і усі прекрасно знали звідки беруться діти. От тільки сувора радянська цензура повсякчас пильнувала за «інтимною» темою, чого не ска­жеш про наше сьогодення, коли оголені тіла сплітаються в екстазі не тільки на екрані телевізора, а й на обкладинках глянцевих жур­налів, сторінках гламурних газет. Хочете «зазирнути до спальні» — будь ласка, подивитися «гарячий» фільм — немає проблем! і до чого привела така «свобода»? А до того, що Україна — у першій п'ятірці держав, де процвітає дитяча пор­нографія, серед лідерів у світі щодо поширення ВІЛ/СНІДу. Ми постійно чуємо про гучні сканда­ли, викликані нетрадиційною сек­суальною орієнтацією сильних світу цього, про все нові і нові ви­падки педофілії. Ці ганебні явища не додають авторитету Україні і з ними, ясна річ, треба боротися усім миром. А починати цю бо­ротьбу слід у сім'ях і шкільних колективах. Батьки і педагоги му­сять бути мудрими і терплячими, адже сексуальність — почуття дуже інтимне, бодай інтимніше за почуття релігійності. Тут «махати шаблею» не можна, аби не трав­мувати дитячу психіку, не завдати морального болю.

На жаль, останнього місяця ми­нулого року мали в районі випад­ки, коли малолітні дівчатка поки­нули рідні домівки і навчання у школах та пустилися у мандри на­зустріч сексуальним розвагам. Чому так сталося? Байдуже ставлення до виховання дітей з боку батьків? Послаблення виховної та профілактичної роботи у школах? Можливо, спрацювали і ці чинни­ки. Та у службі у справах дітей райдержадміністрації, оперупов- новажені кримінальної міліції у справах дітей РВ УМВС А.К. Гасімов та М.В. Амбарцумов, завдяки оперативності яких вдалося знай­ти дівчаток, бачать корені існую­чої проблеми у шаленій пропа­ганді розбещеності, сексуальної розкріпаченості, що заполонила засоби масової інформації і вико­ристовується з вражаючою безвід­повідальністю тими, хто її «виво­дить» у маси. Прикро, що «дорос­ла» поведінка деяких неповноліт­ніх слугує поганим прикладом для їх ровесників. 13-річні дівчатка по­чинають прагнути «інтиму», по­деколи зі значно старшими пред­ставниками протилежної статі. Ті, у свою чергу, забувають про до­сить сувору кримінальну відпові­дальність за розваги у ліжку зі школярками. За статтею 166 Кри­мінального Кодексу України мо­жуть притягнути до відповідаль­ності і батьків, які махнули рукою на виховання своїх синів і доньок. І, зрештою, чи зможе у майбутньо­му керувати своєю сексуальністю, створити міцну сім'ю та, хто вже неповнолітньою у брутальний спо­сіб багато дізналася про найінтим- ніше у людському житті?