Мешканців Херсона, як і, безумовно, багатьох інших громадян, дуже цікавить ситуація, яка склалася у системі пенсійного забезпечення. Новий уряд, прийшовши до влади у минулому році, наголосив на необхідності масштабного реформування цієї системи; отже, має бути приведено до відповідності й чинне українське законодавство. На що треба розраховувати громадянам з огляду на можливі зміни у cиcfeмi пенсійного забезпечення? Це питання стало головним у нашій бесіді з начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, депутатом Херсонської міської ради Зінаїдою Лазарєвою.

Зінаїдо Тимофіївно, в чому ви особисто вбачаєте обумов­леність реформ, на які чекає система пенсійного забезпе­чення в Україні і про які так багато говорять останнім ча­сом?

Необхідність проведення пен­сійної реформи обумовлена де­мографічною та економічною си­туаціями в країні, оскільки продов­жуються процеси старіння насе­лення. Проблема низьких пенсій в Україні та дефіциту бюджету Пенсійного фонду складається з двох моментів: перше — це співвідношення працюючих та пенсіонерів, друге — низький рівень заробітних плат та їх «тінізація». На сьогодні внески до Пенсійного фонду в країні спла­чують 14,4 млн. осіб, пенсії за ра­хунок коштів Фонду отримують 13,7 млн. осіб (в Херсонській об­ласті сплачує страхові внески 273,7 тис. осіб, пенсіонерів — 312,4 тис. осіб. В порівнянні з початком року чисельність працюючих в області зменшилася на 500 осіб). Це одна із причин дефіциту бюд­жету Пенсійного фонду. Віднови­ти чисельність працюючих дуже важко: це пов'язано із економіч­ним ростом в державі, створенням нових робочих місць, забезпечен­ням умов зайнятості.

У 2009 році дефіцит бюджету Пенсійного фонду України складав ЗО млрд.грн., у 2010 — 26,6 млрд.грн., у 2011 — за умови відсутності реформ — складе 20 млрд.грн. Херсонська область за­безпечує себе власними коштами на виплату пенсій на 45,6%.

Видатки на пенсійне забезпе­чення вже сягнули 16,3% ВВП. При цьому розмір страхових внесків (33,2% від ФОП та 2% — утримання із заробітної плати гро­мадян) набагато вище, ніж в інших країнах Європи (Угорщина — 26,5%, Франція — 24%, Чехія — 28%, Швеція — 18,9%). Проте й 1 цього недостатньо для покриття пенсійних видатків.

Друге проблемне питання, на якому я б хотіла зосередити вашу увагу, — це оплата праці. Без підви­щення рівня заробітної плати, важливої складової економічного зростання, буде дуже важко щось змінити. Велика кількість працю­ючих отримує заробітну плату нижче мінімально встановленої (кількість осіб, яким в області на­раховано заробітну плату менше мінімальної, за даними за листо­пад, становить 26498). Значно відрізняється рівень заробітної плати керівників підприємств, ус­танов та організацій та рядових працівників, у яких середня за­робітна плата в межах 1,5 тис.грн. — 2,6 тис.грн. При цьо­му, зарплата керівників в десят­ки разів більше.

Роботу по легалізації заробітної плати, виведення її з тіні необхід­но продовжити. Ми повинні бага­то працювати над соціальною відповідальністю бізнесу спільно із Головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, податковою службою* та правоохоронними органами.

Проблемною для Пенсійного фонду залишається виплата пенсій, призначених достроково на пільгових умовах працівникам, зайнятим на шкідливих виробниц­твах. Цими виплатами повинні займатися професійні або корпо­ративні фонди. Вони мають пра­во на існування і вони будуть існу­вати, але тільки в правовому полі, чітко визначеному законодав­ством. Загалом, видатки на ви­плату пенсій, призначених на пільгових підставах особам, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку, у 2010 році по об­ласті склали 70 млн.грн. (На сьо­годні борг по відшкодуванню ви­трат Пенсійного фонду на випла­ту пільгових пенсій по області складає 20 млн.грн.).

І дуже болюча проблема — низь­кий рівень пенсій: понад дві тре­тини громадян в країні отримують пенсії до 1 тис.грн. Це не відпові­дає реальним потребам і витратам людей похилого віку. У той же час, середній розмір спеціальних пенсій щонайменше у 2,5 рази пе­ревищує середній розмір пенсій, призначених на загальних умовах. По області 220352 особи (або 71%) отриму­ють пенсію до 1 тис.грн.

- Як саме український уряд планує проводити реформу пенсійної системи?

Як саме український уряд планує проводити реформу пенсійної системи?

- Уряд планує реформувати пенсійну систему за трьома основ­ними напрямками: перший ; за­провадження обов'язкової нако­пичувальної системи пенсійного страхування; другий — обмеження розмірів пенсій та пільг у пенсій­ному забезпеченні державним службовцям, прокурорам, суддям, депутатам та іншим «спеціальним» категоріям пенсіонерів; третій — встановлення належних умов пен­сійного забезпечення для вчи­телів, лікарів та працівників куль­тури, а також приведення роботи діючої солідарної пенсійної систе­ми у відповідність до існуючих демографічних та фінансових ре­алій.

Чи можна детальніше оз­найомитися з цими напрямка­ми, які саме кроки планують­ся зробити?

Що стосується обов'язкової накопичувальної системи. Запро­вадження цього рівня пенсійної системи є одним із головних етапів пенсійної реформи. Про її не­обхідність багато років лише го­ворили, але тільки зараз вжива­ються реальні кроки для введен­ня системи в дію. Після збалансу­вання бюджету Пенсійного фон­ду частина пенсійних внесків, що

зараз сплачується до «загаль­ного котла» солідарної системи, буде пе­рераховуватись на персональні рахунки працівників. Ці кошти на­лежатимуть кожній людині та після досягнення пенсійного віку будуть виплачуватись поряд із державною пенсією. Накоплені за життя кошти також можуть бути успадковані. Участь у накопичу­вальній системі братимуть грома­дяни, які не досягли 35-річного віку. Це пов'язано з тим, що для накопичення достат­ньої суми для виплати належної пенсії внески необхідно робити досить тривалий час. Ті ж грома­дяни, які вже не братимуть участь у накопичувальній системі, отри­муватимуть більший розмір пенсії із системи солідарної після досяг­нення пенсійного віку.

Далі. Обмеження «спеціальних» пенсій ми починаємо з встанов­лення їх максимальних розмірів.

Проблема справедливого співвідношення між мінімальним та максимальним розміром пенсій залишалась невирішеною з 2008 року. Ситуація, коли при мінімальній пенсії 750 грн. окремі посадовці можуть одержувати по 10-30 тисяч пенсії на місяць, є не­припустимою. Тому уряд пропонує обмежити пенсії максимальним розміром на рівні 12 мінімальних пенсій (станом на січень 2011 року — 9000 грн.).

Вік виходу на пенсію для чо­ловіків — чиновників всіх рівнів, на­родних депутатів, суддів, мит­ників, журналістів, науковців збільшується на 2 роки, почина­ючи з 2013 року. Зазначені кате­горії мають право на призначен­ня пенсії на більш вигідних умо­вах порівняно зі звичаиними громадянами, тому і працювати мають більше. Державним службовцям не мож­на буде працювати та одночасно одержувати пенсію за «спеціаль­ними» законами. Такі пенсійні ви­плати будуть поновлюватися вик­лючно після звільнення з посад.

Для членів уряду, народних де­путатів та всіх чиновників змен­шується розмір пенсії з 90 до 80 відсотків 'їх заробітної плати.

Заробітна плата для призначен­ня пенсій державним службовцям, прокурорам, суддям визначати­меться не за два останні роки ро­боти перед звільненнями, а за 5 років, що дозволить більш спра­ведливо визначати розміри пенсій цим особай.

Поступово, щороку на один рік буде збільшуватись і необхідна тривалість вислуги років для при­значення пенсій військовим, міліції, працівникам служби безпе­ки з 20 до 25 років. Для визна­чення права на пенсію вислуга років буде враховуватися тільки в календарному обчисленні.

- Які пропозиції щодо ре­формування солідарної пен­сійної системи?

Пропозиції реформування со­лідарної пенсійної системи буду­ються на принципі: більше пра­цюєш — більшу пенсію одержиш.

За існуючим законом для призна­чення пенсії достатньо мати 5 років страхового стажу. В нашій області майже чотирьом тисячам осіб при­значено пенсію при наявності мінімального страхового стажу 5 років. В умовах страхової пенсій­ної системи не може бути так, що, сплачуючи внески всього 5 років, пенсію будеш одержувати 15-20 років. Пенсія має бути зароблена (додатково — сума видатків за місяць по таких пенсіях у січні 2011 року складає 3 млн.грн).

Тому мінімально необхідний для призначення пенсії страховий стаж збільшується до 15 років.

Зараз ми маємо ситуацію, коли люди зі стажем ЗО років та 5 років одержують майже однакові пенсії. Така несправедливість має бути усунута; і ті особи, які мало пра­цювали, одержуватимуть пенсію відповідно до власного стажу. Для виходу на пенсію нормативна три­валість страхового стажу стано­вить 20 років для жінок та 25 — для чоловіків. Законопроект передбачає збільшити цей стаж на 10 років, і це не можна вважати якимсь обмеженням чи погіршен­ням.

Для прикладу: починаючи пра­цювати хоча б з 22 років, жінка, навіть з урахуванням діючого пен­сійного віку 55 років, набуває 33 роки страхового стажу. При цьо­му до страхового стажу зарахову­ються і періоди декретних відпус­ток, і період одержання допомо­ги по безробіттю (якщо особа не змогла знайти роботу). Тому, збільшуючи тривалість-стажу, ми лише нормативно закріпляємо діючий мінімальний період трудо­вої активності людини. Хочу відмітити, що на сьогодні в області продовжує працювати 52 тис. пен­сіонерів (17% від загальної чи­сельності).

На даний час існує розрив між розмірами пенсій жінок і чоловіків. Наприклад, середній розмір пенсії за віком у чоловіків по області ста­новить 1129 грн., у жінок — 919 грн. Дві третини пенсіонерів області — це жінки. До того ж для жінок встановлено нижчу межу' працездатного віку, на час вихо­ду на пенсію вони мають меншу тривалість стажу.

Пенсійний вік для жінок буде поетапно підвищено протягом 10 років щороку на 6 місяців до 60 років. Поступово підвищуючи вік, законопроектом передбачено і систему компенсаційних ме­ханізмів для жінок. Зокрема, .за кожний рік відстроченого виходу на пенсію жінка одержить збільшену На 5% пенсію. Тобто, за 5 років відстрочки пенсія збільшиться на 25%. Також про­понуються зміни щодо порядку визначення заробітної плати для пенсії, що дозволить значно ско­ротити диспропорції у розмірах пенсій, призначених у різні роки.

Чи будуть розроблені ме­ханізми спрощення різнома­нітних процедур, скрізь які по­винні зараз проходити грома­дяни у системі пенсійного за­безпечення?

Заробіток для обчислення пенсії буде братись тільки за да­ними персоніфікації, що є у Пен­сійному фонді. Людям не треба бігати по різних підприємствах та архівах у пошуках даних про свою заробітну плату. Все, що потрібне, вже є в базі даних Пенсійного фонду. Пропонується більш опти­мальний підхід для визначення розміру середньої заробітної пла­ти, яка використовується при при­значенні пенсії, а саме: брати для розрахунку середню заробітну плату за три попередні роки пе­ред зверненням за призначенням пенсії. Таким чином мінімізуються диспропорції між пенсіями, при­значеними в різні роки.

Крім цього, уряд пропонує ус-» тановити для вчителів, лікарів, працівників культури виплату гро­шової допомоги при виході на пен­сію після досягнення пенсійного віку. Розмір цієї допомоги стано­витиме 10 розмірів пенсій. Фактич­но у такому розмірі одержують в даний час допомогу державні службовці при виході на пенсію.

Цей законопроект передбачає дискусії та широке громадське обговорення. Всі зауваження, пропозиції зацікавлені громадяни, громадські організації можуть на­правляти до Пенсійного фонду України, Головного управління та підвідомчих управлінь Фонду в області.

Хочу підкреслити, що нинішніх пенсіонерів реформа не торкнеть­ся, всі пенсії будуть нараховува­тися, як і раніше.

І на завершення: відтермінуван­ня запропонованої пенсійної ре­форми може призвести до серйозних економічних втрат та зашкодити майбутнім поколінням українців.