Найважливіший пріоритет соціально — економічної політики України — підвищення рівня життя на­селення, поліпшення його добробуту, зокрема, через підвищення заробітної пла­ти.

Досягти цієї мети не­можливо без економічного зростання. Оскільки нині відбувається становлен­ня ринкової економіки, зростання цін та тарифів — ринкові реалії, що ма­ють об'єктивні економічні чинники, то активізація політики доходів є однією з вимог сьогодення.

Держава робить послідовні кроки для захисту низько- оплачуваних категорій пра­цюючого населення через підвищення мінімальної заробітної плати та поетапне її наближення до про­житкового мінімуму для працездатної особи.

Мінімальна заробітна плата — це законодав­чо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може про­вадитись оплата за вико­нану працівником місячну, погодинну норму праці (об­сяг робіт). До мінімальної заробітної плати не вклю­чаються доплати, над­бавки, заохочувальні та компенсаційні витрати. Мінімальна заробітна пла­та є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарюван­ня.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік пе­редбачено збільшення розміру мінімальної заробітної плати: у місячному розмірі: з і січня гонроку — 941 грив­ня., з і квітня — 960 гри­вень., з і жовтня — 985 гривень., азі грудня — 1004 гривні.; у погодин­ному розмірі З 1 січня 2011 року — 5,66 гривні., зі квітня — 5,77 гривні., з і жовтня — 5,92 гривні., а з і грудня — 6,04 гривні.