Громадських організацій у Херсоні вистачає. Інша справа, що працюють вони з різною віддачею. Між тим, надії на них покладаються великі

Без перебільшення, ціка­вою видалася перша міжна­родна публічна дискусія «Екс­пертиза закордонних транс­формацій». Відбулася вона у рамках спільного проекту благодійного фонду «Open Ukraine» та Міжнародного фон­ду «Відродження» і присвячу­валася внеску Європейського Союзу у розбудову грома­дянського суспільства.

Як зауважив у своєму вис­тупі виконавчий директор Міжнародного фонду «Відрод­ження» Євген Бистрицький, ЄС — це не лише економічне та політичне об'єднання, а конг­ломерат держав з добре роз­виненим громадянським сус­пільством. І саме третій сек­тор, на його думку, може на­близити Україну до підписання Угоди про асоціацію. «Вірю, що завдяки нашим спільним зу­силлям до кінця нинішнього року вдасться пришвидшити процес євроінтеграції Украї­ни», — наголосив він.

Водночас голова представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра запевнив, що ЄС й надалі фінансово та організа­ційно підтримуватиме розви­ток третього сектору в Україні, який, на думку дипломата, є індикатором збереження де­мократичних засад у суспіль­стві в перспективі європейсь­кої інтеграції нашої держави. «Саме через громадські орга­нізації ми можемо відчути пульс громадянського сус­пільства в Україні», — зазна­чив Тейшейра.

. Однак під час дискусії всі погоджувалися з тим, що нинішній вплив громадських організацій на інтеграційний процес України до ЄС надзви­чайно малий. Причин, на дум­ку експертів, декілька. Найго­ловніша — низький рівень співпраці третього сектору та влади. «Ми не бачимо активно­го розумного та відкритого діа­логу між громадськими орга­нізаціями й урядом. Ті кроки, які зараз здійснюються, нас не задовольняють», — повідомив Євген Бистрицький.

А от на думку керівника гро­мадської організації «Центр ІІА» Олега Рибачука, в україн­ських реаліях єдиною ефектив­ною схемою співпраці з вла­дою може бути принцип бато­га й пирога. «Якась частина суспільства повинна з вилами стояти біля влади, а решта — пропонувати конструктивний діалог, — вважає він. — Скажі­мо, вже були спроби прийняти закон і обмежити діяльність громадських організацій. Пішли масові протести, реак­ція громадськості та євро­пейських структур. Влада шви­денько це питання згорнула».

Досвідом реформ та транс­формацій з учасниками дис­кусії поділилися Ігор Бандовіч (Сербія), Ася Кавракова (Бол­гарія), Павол Демеш (Словаць­ка Республіка), Левент Коч (Ту­реччина).

— Пам'ятайте, розвиток громадянського суспільства та громадських організацій як його ключових провідників по­трібен більшою мірою самій Україні, а не ЄС, — підкреслив у своєму виступі Павол Демеш. — Тому, аби уникнути викрив­лення інтересів та певного лобі Євросоюзу в українському се­редовищі, Україна повинна ди- версифікувати джерела до­норської підтримки третього сектору. Побудуйте свою ро­боту і свої проекти так, аби ви могли брати гроші й у ЄС, і в СІІІА...

Між тим, чимало представ­ників українського громад­ського сектору вважають: гроші громадським організа­ціям повинні давати українська держава й український бізнес. Будь-яка інша фінансово-технічна допомога має становити значно меншу частку.

Тим часом, за інформацією Олега Рибачука, влітку ниніш­нього року Європейський Союз розгляне чергову про­граму підтримки третього сек­тору в Україні.