Долматівський СВК імені Горь­кого — господарство, якому поща­стило вистояти у роки так званих «реформ» в агропромисловому комплексі держави і уникнути ру­їни. Керує виробничим коопера­тивом Заслужений працівник сіль­ського господарства України В.О. Нестеренко, удостоєний цього почесного звання за багаторічну самовіддану працю на землі, лю­дина, яка щиро прагне вирощува­ти високі врожаї і бачити вітчизня­ного селянина не жебракуючим, а заможним, здатним прогодува­ти свою сім'ю і забезпечити про­довольством рідну країну. А сьо­годні, коли над світом нависла загроза продовольчої кризи, мудрість і далекоглядність таких лю­дей, як Нестеренко можуть спри­яти тому, що Україна дійсно стане житницею світу і зможе забезпе­чити продовольством ті країни, де катастрофічно його не вистачає.

Про СВК імені Горького та його керівника вже неодноразово роз­повідала наша газета. Але у цьому матеріалі торкнемося таких ас­пектів діяльності кооперативу, як кормовиробництво та співпраця з громадами, установами та органі­заціями району щодо забезпечен­ня хлібом та іншими продуктами харчового раціону людини.

Без перебільшення можна ска­зати, що багато сільчан з Голопри- станського, Скадовського та Цюрупинського районів тримають худо­бу та домашню птицю саме завдя­ки можливості прогодувати їх кор­мами з СВК імені Горького. Тож і вдячні господарству Віктора Несте­ренка за сіно, люцерну, солому.

Схвально відгукується про тру­дарів землі з Долматівки і новозбур'ївський сільський голова Т.І. Самойленко. І тому є вагома при­чина, бо вже не один рік поспіль у Нову Збур'ївку щосуботи виру­шає машина з кормами, олією, хлібом. Цей товар залюбки роз­куповується місцевими жителями. Стосовно запашних і смачних бу­ханців, випечених «горьківчаними» можна сказати, що вони реалізо­вуються і у населених пунктах гро­мад, розташованих по-сусідству з Долматівкою.

Налагоджене постачання про­дуктів харчування зі Степового села і до центральної районної лікарні, Старозбур'ївської спеці­альної школи-інтернату. Тож, зва­жаючи на добре організовану гос­подарську діяльність виробничо­го кооперативу, багаторічну пра­цю у сільському господарстві, ак­тивність і небайдужість у вирі­шенні багатьох проблем рідної громади і Голопристанщини В.О. Нестеренко заслуговує на те, аби його портрет прикрашав район­ну Дошку пошани, яку треба обо­в'язково відродити. Такої думки дотримуються люди, котрі вже не один рік пліч-о-пліч працюють з Віктором Олексійовичем і знають його як вимогливогсгі вдумливо­го керівника, здатного до глиби­ни душі переживати за долю рід­ної землі та тих, хто на ній тру­диться.