сказав Прем’єр-міністр Микола Азаров і доручив Віце-прем’єр-міністру Віктору Тихонову зайнятися цим.

Хороший керівник – той, кажуть, до якого заходиш із власною точкою зору, а виходиш із його. Це можна сказати про Миколу Азарова. Здавалось, проводити прес-конференцію для ЗМІ, у тому числі і регіональ-них, за підсумками річної діяльності Уряду та ще й під назвою «Рік роботи Уряду: поворот до нової якості життя», – справа програшна. Бо жити ми аж ніяк за цей рік краще не стали. А реформи швидше лякають, ніж надихають. І все-таки Азаров твердо стоїть на своєму: започатковані реформи не можуть принести миттєвого покращення життя. Вони розраховані на перспективу і допоможуть вивести Україну на новий економічний рівень через рік-два.

Під час конференції Азаров був експресивним, агресивним, діловим і спокійним. Він чітко вів свою лінію, його не спантеличили і «не завели» запитання «Української правди» про те, чи має хтось із його родини землю в Криму (відповідь ви вже чули із центральних ЗМІ). А одній з київських журналісток він порадив бути в темі, перш ніж запитувати про серйозні речі. Прес-конференція проходила стандартно: спочатку Прем’єр-міністр розповів про кращі здобутки Уряду під його керівництвом, затим відповів на запитання із залу та записки. Прес-конференцію він провів російською.

Свою розповідь про здобутки Микола Янович побудував таким чином, щоб можна було порівняти, як працював уряд Януковича (що він лишив своїм наступникам), як – уряд Тимошенко (наскільки провальною була діяльність команди леді Ю), що вдалось зробити за рік по стабілізації української економіки. Свої порівняння Микола Азаров супроводжував репліками на кшталт: «Наші критики кажуть, що ми не туди йдемо. Може, вам хочеться повернутись у зону падіння, у хаос?». Назад, звісно, нікому не хотілося. Він порівняв діяльність двох урядів – його і Тимошенко – із двома українськими родинами. Перша живе одним днем, а інша – щось відкладає, укріплює стіни і дах. І ось коли прийшов буревій, в одному будинку тільки шибки повилітали, а інший було зруйновано вщент. «У нашій ситуації і дах знесено, і стіни зруйновано», – так прокоментував Прем’єр-міністр дії попередньої влади. Він сказав про те, що у 2010 році українські підприємства закінчили рік із прибутком, тоді як 2009-й – зі збитками.

На рахунках державної скарбниці сьогодні є 24 мільярди гривень, тому дефолту не буде. Він визнав, що за рік рекордно подорожчали ціни на продукти харчування, та все-таки ціни на борошно в Україні нижчі, ніж в Росії та Білорусі. Однак і соціальні витрати бюджету виросли на 25 відсотків. Він пообіцяв, що всі продукти харчування: м’ясо, цукор, птицю, молочні продукти, олію – згодом вироблятимуть тільки в Україні. І що йому соромно за гречку: «Такої ситуації, яка склалася із гречкою, більше не повториться». Що сьогодні знято із порядку денного питання про проведення в Україні Євро-2012, і підготовка йде повним ходом. Також Азаров вважає, що малому бізнесу не було завдано шкоди. Про це свідчить статистика: у 2010 році було зареєстровано більше бажаючих зайнятись підприємницькою діяльністю, ніж у позаминулому, а саме: близько 150 тисяч по Україні. Але: «проблема є, будемо розбиратись». Хороше слово було замовлено і про Податковий кодекс. Промова Миколи Яновича супроводжувалась слайдами, на яких графічно було показано роботу трьох урядів.

Після закінчення виступу Прем’єр-міністра до нього приєднались Віце-прем’єр-міністр України – Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко та Віце-прем’єр-міністр України Віктор Тихонов. Вони теж відповідали на запитання та отримували доручення від Миколи Азарова.

Найбільше журналістів цікавили ціни на газ та бензин. Прем’єр-міністр розповів, як домовлялись про ціну на газ із Росією і як він допитувався у Путіна, чому Юлія Володимирівна погодилась на ТАКУ ціну за російський газ і як важко було угоду переписувати. Що Януковича лають за Чорноморський флот, а Тимошенко раніше пообіцяла лишити флот на 50 років – щоб переконатись у цьому, варто уважно прочитати інтерв’ю з Володимиром Путіним. Також Микола Азаров запевнив, що Україна не потребує закордонних нафтопродуктів. Їх у достатній кількості може бути вироблено і в нашій державі. І що, цілком можливо, доведеться скористатись досвідом США, де позбавляють ліцензії власників автозаправок, які встановлюють дуже високі і невмотивовані ціни на бензин.

Я хотіла запитати у Миколи Яновича, коли ж нарешті Скадовську нададуть статусу курорту, і зайняла місце біля мікрофону. І паралельно направила записку. Записку Микола Янович пробіг очима і відповів те, про що ви прочитали у заголовку цього звіту. Також на урядовому порталі я знайшла інформацію про те, що Уряд має намір вже найближчим часом природні території міста Скадовськ оголосити курортом державного значення. Прес-служба Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Віктора Тихонова повідомляє: «17 березня Уряд розгляне на своєму засіданні проект Закону України «Про оголошення природних територій міста Скадовська Херсонської області курортом державного значення». Після схвалення Урядом, законопроект одразу буде подано на розгляд парламенту. Законом буде затверджено межі округу і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курорту Скадовськ. Після набуття чинності закону, протягом шести місяців Уряд затвердить режим округу і зон санітарної охорони курорту. Закон сприятиме розвитку курортної місцевості, підвищенню рентабельності курортного комплексу міста Скадовськ. Планується, що його реалізація дасть змогу ефективно і раціонально використовувати природні лікувальні, матеріально-технічні та людські ресурси регіону. А головне, на що ми сподіваємося, – збільшити кількість людей, які оздоровилися, покращити стан їх здоров’я».