У селі Зелене нашого району знайшли альтернативу дороговартісному твердому паливу.

Нестабільність у вугільній про­мисловості й цінах на «чорне золото» змусила місцевого сільгоспвиробни­ка Михайла Кріля шукати інші види палива для обігріву своєї контори. І таки знайшов. Цьогорічну зиму місцеве товариство «Дружба» для власного обігріву використовувало відходи зерновиробництва. Для цьо­го придбали сучасний котел, робота якого ґрунтується на згорянні будь- яких відходів. У міні-котельні, що об­ладнали спеціально Для цього дива техніки, працює один кочегар. Він на роботу приходить першим, адже має слідкувати за тим, аби паливний бак був заповнений вчасно. Котел повністю автоматизований і всіма процесами тут керує не людина, а комп'ютер. Головне, щоб більсько- господарських відходів вистачало.

- Для обігріву використовуємо відходи й залишки від соняшника, які до цього викидали на смітник, — розповідає Михайло Кріль, директор ТОВ «Дружба». — Від них отримуємо тепло і затишок. Наш новий котел працює на будь-яких відходах, навіть паличках й листочках...Та й у котельні завжди чисто й сухо. За такими енергозберігаючими технологіями — наше безтурботне майбутнє.

Керівник «Дружби» запевняє, що у господарстві проблем з відходами не виникатиме. Адже на зеленівських полях вирощують виключно зернові культури. Після очищення будь-яких рослин завжди залишається достатня кількість необхідного «палива». Тому потреба у дровах та вугіллі відпала сама собою.

- Раніше ми використовували близько 15 тонн вугілля, а це у грошовому еквіваленті за нинішніми цінами приблизно 25 тисяч гривень. Котел для альтернативного палива придбали за 27 тисяч. Виходить — його вже за рік окупили. Далі опалювати своє приміщення будемо безкоштовно, — підрахував Михайло Кріль.

Окрім того попіл, що залишається після згорання зерновідходів, сільгоспвиробник не викидає. Говорить — це дуже гарне добриво...

Тим часом таким безвідходним способом опалення зацікавилися не лише в Новотроїцькому районі, айв області. Тепер до Зеленого приїжджають на екскурсії, щоб подивитися як можна обігріватися у люті холоди.

Ганна КОВАЛЬОВА

@

Весняні польові роботи набирають темпів

Значна частина крупних, середніх та дрібних сільгоспвиробників району вивели на поля ґрунтообробні та сівальні агрегати. За лічені дні (обробіток грунту розпочали 16 березня, сівбу — 17) на полях району закрито вологу на 30236 гектарах, на 2920 га проведено передпосівну культивацію. Насіння ранніх зернових культур зароблено в грунт на 1230 гектарах, у тому числі на 1110 га — ярого ячменю, на 120 га — коріандру.

Найбільша кількість техніки, яка одночасно працювала в цей період на полях, -145 ґрунтообробних та 46 сівальних агрегатів.

НАЙБІЛЬШЕ ЗАСІЯНИХ ПЛОЩ — У «СИВАШІ»

Агрофірма «Сиваш» упевнено лідирує за темпами весня­ної сівби. А ще це єдине господарство району, де на полях працюють сівалки-культиватори вітчизняного виробництва «ПАРТНЕР».

Агрофірма одна з перших розпочала весняну сівбу ранніх зернових культур і упродовж третього тижня бе­резня упевнено утримувала першість за кількістю засіяних площ — 450 гектарів. На сівбі задіяні агрегати різного типу: «JOHN DEERE», «ПАРТНЕР», С3-3,6. Сівалки-культиватори вирізняються Досить незвичними формами та яскравим забарвленням, отож помітити їх на полі труднощів не ста­новить. Працюють «ПАРТНЕРИ» в господарстві не перший рік, трудівники господарства встигли оцінити їх переваги й недоліки.

- Вітчизняні пневматичні сівалки дозволяють за один прохід по полю виконати кілька важливих агротехнічних операцій. Це забезпечує економію витрат, що є суттєвою перевагою, особливо зараз, коли ціни на пальне ростуть немов на дріжджах. Разом з тим «ПАРТНЕРИ» поступаються імпортним сівальним комплексам, таким як «JOHN DEERE», у продуктивності, економічності та зручності в обслугову­ванні, — розповідають у «Сиваші».

Людмила ГРИГОР'ЄВА.

ЗАВЕРШАЛЬНИЙ АКОРД

Першими звітували про закінчення сівби ранніх зернових трудівники ТОВ «Дружба».

Це може здатися нереальним: станом на 18 березня ц. р. сівбу ранніх зернових розпочали лише лічені господар­ства району (більшість навіть не приступала до виконання цієї агротехнічної операції, оскільки грунт ще не дозрів), а зеленівці вже впоралися з цим завданням.

- Нічого дивного, — пояснює директор товариства М. В. Кріль. — Просто поточної весни ми планували висіяти ранні зернові всього на 50 гектарах. Обсяг невеликий, тож і закінчили швидко.

Сіяли в «Дружбі» ярий ячмінь сорту «адапт», причому — супереліту. Це — майбутні насінники, тому так важливо було заробити насіння в грунт в оптимальні строки, доки в ньому зберігається максимум вологи. Недарма кажуть у народі: «Кинеш у грязь — будеш князь».

Має господарство імпортний сівальний комплекс, але задіяти довелося традиційну сівалку СЗП-3,6: за наявної вологості грунту лише вона виявилася здатною забезпечити нормальну якість сівби, при роботі інших сівалок забивалися сошники. Керував сівальним агрегатом механізатор О. А. Кульчицький.

Людмила МОРОЗ, головний агроном управління АПР.

ЧИМ ЗАСІВАЄМО ПОЛЯ?

На 20598 гектарах планують у поточному році посіяти ранні зернові господарства району і населення, яке госпо­дарює на власних земельних наділах самотужки.

Для цього необхідно було підготувати 4320 тонн насіння, у тому числі 2640 тонн — сільгоспвиробникам-юридичним особам і 1680 тонн — фізичним особам. Станом на 21 берез­ня ц. р. у районній державній насіннєвій станції перевірено 4075 тонн насіння (2645 тонн надійшло від крупних і серед­ніх сільгоспвиробників), все воно визнано кондиційним.

Своєчасно і якісно підготували насіння до сівби у товари­ствах з обмеженою відповідальністю «Світанок», «Дружба» та сільгоспкооперативі ім. Леніна. Із значно більшою відпо­відальністю, ніж торік, поставилися до підготовки насіння селяни, які господарюють на власних наділах самостійно.

Ігор КОВАЛЕНКО, начальник районної насіннєвої інспекції.

ОЗИМИНА ОТРИМАЛА ПОЖИВУ

Нинішньої весни азотні добрива внесе­но майже на 43 тисячах гекта­рів посівів ози­мих культур.

Загалом на території райо­ну підживили посіви озимини на 42900 гек­тарах, планові Уперше за останнє десятиліття ран- наміТКИ викона- ньовесняне внесення мінеральних до- но переважна брив дрібні сільгоспвиробники району більшість сіль- визнали обов'язковою процедурою, госпвиробників виконували цю операцію за методом Бузницького, тобто вносили добрива на посівах озимини зерновими сівалками по мерзлоталому грунті. Відмінною особливістю цьогоріч­ного ранньовесняного підживлення є те, що, незважаючи на суттєве подорожчання мінеральних добрив, його масово проводили не тільки крупні та середні сільгоспвиробники, а й селяни, які господарюють на дрібних наділах. У попередні роки чимало з них нехтували виконанням цієї агротехніч­ної операції, посилаючись на брак коштів для придбання азотних добрив.

Ще один цікавий штрих: переважна більшість хліборобів району поживу придбали восени, коли вона була дешевша, суттєво заощадивши тим самим на витратах.

Ірина ЗОРІНА