Я вже більше півроку не живу в Херсоні й встигла забути, що таке поїздки у маршрутках «по-херсонськи». А минулого тижня побувала у рідному місті, і перший же водій маршрутки нагадав мені цей кошмар.

Близько 17.00 на Острові 8 квітня я поспішала на зупинку «Торговий центр», коли від неї від'іхала маршрутка №16. Я махнула рукою, маршрутка загальму­вала, але не зуйинйлася. Я пішла поруч із передніми дверима, чека­ючи, що вони ось-ось відчинять­ся. Але водій їх не відчинив. Ав­тобус рухався повільно, йотім швидше, я йшла, потім біґла... Так водій «прогнав» мене півзу- пинки, а коли я знесиліла й ста- лау він зупинив машину й відчи­нив задні двері. Я спочатку поду­мала було, що передні двері пола­мані, хоча все одно не розуміла: чого він одразу не відчинив задні?

За тією біганиною я не встиг­ла розгледіти на табличці, чи за­ходить автобус у Гідропарк, чи ні, й запитала у водія. Він навіть не повернув голови на моє питання.

Я поцікавилася, чому кін не відпо­відає: Тоді він обернувся:

Я на глупые вопросы не от­вечаю!

Ніколи в житті я ще не бачи — ла стільки презирства й знущаль­ного переможного торжества, як на цьому молодому вгодованому обличчі.

Почему вы хамите?

Я на глупые вопросы не от­вечаю!

Пожалуй, мне лучше вый­ти. Я не поеду с вами дальше.

Тем лучше! Пошла...

І він відчинив передні дівері — виявляється, вони не були пола­мані!

Я сіла в наступну маршрутку №20. Водій курив, дим запливав у салон, в якому істеричні голо­си радіореклами чередувалися з блатними піснями. Після попе­реднього досвіду я не наважила­ся робити зауваження. Тим ча­сом автобус №20 наздогнав мар­шрутку №16, і водії влаштували гонки. Маршрутки на великій швидкості обганяли машини по­переду, по черзі пропускали зу­пинки, робили віражі між ямами на дорозі, пасажирів кидало з боку в бік. Час від часу автобуси мчали кабіна до кабіни, й було видно, як водій з №16 регочеться й корчить міни-супернику.

Втискаючись у сидіння, я ду­мала: чи можра вважати нор­мальною людину, яка отримує задоволення від того, що просто так, для власної розваги приму­шує бігати за автобусом немоло­ду жінку, а потім хамить без уся­кої причини? Мозїсливо, той водій нетверезий? Чи нанюхався чогось, чи вколовся? А цей дру­гий водій з №20, який труїть па­сажирів димом, радіорекламою й влаштовує гонки, чи можна його вважати нормальним?

На зупинці «Площа Корабе­лів» маршрутка, в якій я їхала, зупинилася. Ми простояли 7 хви­лин, доки я наважилася запита­ти, коли поїдемо далі.

- Через полминуты по графи­ку, — відповів водій.

Я дійшла висновку, що обоє водіїв небезпечні для херсонців і записала номери обох машин: 16- а маршрутка — ВТ 2071АА, 20-а маршрутка — ВТ 2080 АА.

Шановна редакціє, прошу надрукувати мого листа й пере­слати його в міське управління транспорту — нехай щось роб­лять, щоб у Херсоні такого більше не було.