Віктор Янукович має серйозні наміри щодо модернізації та подо­лання перепон на шляху до змін. За словами першого Президента України Леоніда Кравчука, якщо Янукович демонтує, або хоча б поч­не демонтувати олігархічно-корумповану систему влади в державі загалом і змінить довіру людей до закону, прийде до нової Консти­туції, над якою вже розпочали працювати, то Віктор Федорович по­сяде видатне місце в історії нашої держави.

Ці слова не позбавлені здорового глузду. Звернемося до фактів.

7 квітня, виступаючи перед народни­ми депутатами, членами уряду, журна­лістами та гостями українського пар­ламенту зі своїм щорічним посланням до Верховної Ради, Президент України різко розкритикував дії влади. На думку Глави держави, із задумів і планів на 2010 рік вдалося реалізувати тільки третину. Ця ситуація цілком на совісті чиновників та можновладців, котрі тримаються за корупцію, наче за останню соломинку.

За словами Президента, «бюрокра­тизована державна машина, що вижи­вала за будь-якої влади, за інерцією намагається зберегти свої звичні ме­ханізми управління, свої^адміністра- тивні можливості та корупційні схеми тіньового заробітку. Корупція в Україні — системне явище. Вона руйнує дер­жаву і принижує кожного громадянина, який вимушений захищати свої інтере­си на основі «тіньових стосунків» з чи­новниками. Сьогодні корупція стала безпосередньою загрозою конститу­ційним правам і свободам громадян. Тому ліквідація корупційних схем та термінове схвалення антикорупційних законів — це моя категорична вимога. Але навіть цих кроків замало. «Тіньові» корупційні послуги та корупційну рен­ту ми зможемо подолати лише за умо­ви, якщо на боротьбу підніметься вся громадськість».

Подібні заяви Президента свідчать про те, що він сьогодні готовий до діа­логу з людьми. А саме в такому ось діа­лозі і народжується громадянське сус­пільство.

Відзначимо, що справа Кучми, яка наробила справжнього переполоху в інформаційному просторі, насправді свідчить ось про який важливий факт. Адже для ініціювання розслідування даної справи Президент мусив прий­няти нелегке рішення. І він це зробив, що вказує на наявність волі в характері

Глави держави. Що б не говорили опо­ненти Януковича, але справою Кучми той дає чіткий сигнал можновладцям та олігархам. Зрозуміло, що та систе­ма кланово-олігархічних відносин, яка встигла скластися та укорінитися в Ук­раїні, не задовольняє Президента. Го­ловна причина такого незадоволення — ця система гальмує реформи, про­тистоїть їм, прирікаючи український народ на злидні та застій. А це супере­чить амбітним планам Глави нашої дер­жави зробити Україну процвітаючою.

Потрібно визнати, що стиль політики Януковича категорично відрізняється від політики його попередників. Віктор Федорович викликає повагу хоча б тим, що-здатний руйнувати стереотипи: він демонструє дії, а не декларації. Пре­зидент змушує українських чиновників слухати і чути простих громадян. Зви­чайно, реформи не здійснюються за один рік. Але наявність суттєвих змін не може залишатися непоміченою.

Президент демонструє, що він не боїться критики. Янукович навіть сам критикує себе і свою команду. До того ж Глава держави готовий чути розумну критику, яка ґрунтується на фактах, прикладах, професійному досвіді. На жаль, сьогодні те, що ми чуємо на ад­ресу Президента із лав опозиції, важко назвати цивілізованою крайкою. Ско­ріше вона нагадує невдалу спробу об­лаяти сильнішого противника, яку ро­бить квола, безпорадна людина. Та й нема в Україні тієї опозиції, яка б мала право критикувати чинну владуй адже всі українські опозиціонери самі ще нещодавно були владою. Про резуль­тати такого їх правління говорити мож­на довго, але не в цьому суть.

Головне, що потрібно розуміти: Пре­зидент дійсно має наміри змінити си­туацію в Україні. Тому суспільство по­винне об'єднатися з Главою держави у боротьбі проти чиновників та корупції.