|
Як вижити сільський комунальній службі?
23.05.2011 / Газета: Трудова слава / № 20 / Тираж: 4714
Про біди і проблеми водопостачання мешканці більшості наших населених пунктів району знають не з чужих слів. Ледь не нормою стали подача води за графіком, часті пориви водопровідної мережі, борги комунальних підприємств по оплаті. за спожиту електроенергію, низька якість питної води. Сільські комунальні підприємства не живуть — виживають. Підвищення тарифів на воду проблем не вирішують, бо витрати на енергоносії, придбання пально-мастильних матеріалів, запчастини зростають значно стрімкіше. Та й реальні доходи мешканців падають, далі підвищувати оплату за воду — це збільшувати неплатежі сільського населення, яке сьогодні в Україні має найнижчі рівні заробітної плати та пенсій. Не сприяють оздоровленню сільських комунальних підприємств і прийняті Парламентом закони. Навпаки, чимало положень нових Податкового і Бюджетного кодексів поставили комунальників та місцеві ради, яким ці підприємства підпорядковані, у значно складніше становище. Знову прийшла весна, з якою, як правило, проблеми водопостачання загострюються. Про це свідчить і редакційна пошта. Пропонуємо долучитися до вирішення їх керівників місцевих рад, комунальних підприємств, базових господарств, депутатів усіх рівнів, райорганізацій політичних партій, усіх мешканців району, адже вони безпосередньо стосуються кожного. Поділіться власним баченням виходу місцевих комунальних підприємств із кризи. Чекаємо на ваші пропозиції. Сьогодні своїми поглядами на проблеми сільських комунальних підприємств та баченням виходу їх із кризи ділиться директор Новотроїцького житлово-комунального підприємства В. В. СОЛЯНИК. ОСОБЛИВОСТІ МІСЦЕВОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ З комунальними питаннями, зокрема й питаннями водозабезпечення, стикаюся практично щодня в силу своїх службових обов'язків. Новотроїцький район знаходиться у степовій посушливій зоні, для якої вода — це життя. Вона потрібна людям, як сонце, як повітря. Якщо городяни використовують воду в основному для побутових потреб, то селянам треба ще й домашню живність напоїти, городи полити. Більшість мешканців району через низькі статки змушені самі забезпечувати себе городиною та продукцією тваринництва. Овочі виростити без поливу в нашому посушливому таврійському краї практично неможливо, худобу треба регулярно напувати. Без цього просто не вижити. Варто зазначити, що водопостачання в нашому районі має й свої специфічні особливості. Ми видобуваємо воду із свердловин глибиною понад 100 метрів, ця вода не відповідає державним стандартам по мінералізації та по хімічному складу. Дані чинники підвищують собівартість піднятої з надр і поданої у мережу води, однак це не враховується жодними нормативними чи законодавчими документами. Тобто, знаходимося в значно гірших умовах, ніж інші регіони. У всьому цивілізованому світі все, що стосується життєзабезпечення населення (а вода якраз і є однією із складових його), має податкові пільги або додаткове бюджетне фінансування. В Україні ж інші правила. Наші комунальні підприємства по оподаткуванню та енергозабезпеченню прирівняні до комерційних структур. Хіба це не абсурдно?! ПОТРІБНІ НЕ РЕФОРМИ, А ПІЛЬГИ Реформування комунального господарства, запропоноване урядовцями, може й вихід, але — не для сільської місцевості. Це у великих містах серед представників бізнесових структур можуть відшукатися бажаючі взятися за комунальне обслуговування, там ситуація дещо інша. Та наївно сподіватися, що знайдеться альтернатива існуючим нині сільським комунальним підприємствам у селах і селищах. Сюди крупний бізнес і калачем не заманиш, а місцеві підприємці за комунальне обслуговування не візьмуться: невигідна і невдячна це справа. Не одну годину просиділи спеціалісти Новотроїцького житлово-комунального підприємства над розрахунками, консультувалися з комунальниками різних рівнів, однак виходу так і не знайшли. За існуючих умов селищне комунальне підприємство просто не може мати перспективи для розвитку й оновлення господарства. Власними зусиллями проблему водопостачання нам не вирішити, потрібна підтримка держави. Найбільша частка витрат у собівартості водопостачання — плата за спожиту електроенергію. Для селищних і сільських комунальних підприємств підвищення тарифіа на електроенергію стає непосильним тягарем. У зимовий період комунальні підприємства, які обслуговували населені пункти Новотроїцької селищної ради, щомісяця сплачували енергопостачальній кампанії 36-40 тисяч грн., у літній ці виплати обраховуватимуться 130-160 тисячами гривень. Вважаю, що для підприємств, які надають послуги з водопостачання у посушливих регіонах України, необхідно законодавчо встановити тариф на електроенергію на рівні тарифів для населення, тобто 0,203 грн./ кВт (зараз за кожен кіловат сплачуємо 0,95 грн.). Окрім того, треба «зняти» з комунальних підприємств нарахування за втрати електроенергії на трансформаторах. Бажано збільшити термін оплати за використану електроенергію з 5 днів до 10 банківських днів, оскільки значна частина сільського населення — пенсіонери, а виплати пенсій розтягнуті в часі. Суттєво знизить тариф на воду переведення комунальних підприємств на спрощену систему оподаткування. До того ж, запровадження єдиного податку незалежно, від кількості працюючих та валового доходу, дозволить спростити процедуру закупівлі ремонтних матеріалів і заощадити кошти. Справа у тому, що в сільській місцевості практично всі підприємці є платниками єдиного податку і не сплачують ПДВ, а згідно з вимогами нового Податкового кодексу витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) у підприємця, що сплачує єдиний податок, не включаються до складу витрат, тобто комунальним підприємствам відтепер не можна купувати в них товари. Доходить до абсурду. Днями Новотроїцькому ЖКП для поточного ремонту каналізаційної мережі знадобилося 6 погонних метрів пластикових труб. До введення в дію нового Податкового кодексу ці ремонтні матеріали підприємство без проблем закуповувало в Новотроїцькому. Тепер же за ними довелося терміново їхати в обласний центр, шукати там торговельну організацію, яка знаходиться на загальній системі оподаткування. Як результат, за самі труби заплатили 400 грн., а транспортні витрати обійшлися підприємству в 1000 гривень. Це не єдина претензія сільських комунальників до якості законодавчих документів. Так, однією з постанов Кабінету Міністрів для послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання передбачається застосування методу коригування тарифів на всі комунальні послуги у разі зміни податкових платежів, рівня зарплати, цін на енергоносії та матеріальні ресурси. А ось для послуг з водопостачання цього чомусь не передбачено. Тим часом, за останній рік ціни на електроенергію зросли з 0,705 до 0,96 грн. за 1 кВт, мінімальна заробітна плата — з 730 до 960 грн. за місяць. Про зростання цін на матеріали для ремонтів годі й говорити. Тому вважаю, справедливо було б поширити дію даної постанови і на водопостачання. Доречним було б і збільшення розміру обмежень адміністративних витрат з 5 до 10 відсотків. Або ще такий нонсенс: за чинним законодавством видатки на ремонт основних засобів включаються у витрати на основі не податкових, а бухгалтерських даних. Виходить, чим старіші основні фонди, тим менші витрати на їх ремонт включаються до тарифів. Хоча й дитині зрозуміло, що ремонт старого потребує значно більше коштів, ніж ремонт нового. Загальна довжина водопровідної мережі у селищі Новотроїцьке становить 67 кілометрів, більша частина його прокладена у 50-60-х роках. Близько 40 відсотків трубопроводів зношені, ремонтуємо їх практично'цілорічно. Особливо складна ситуація на вулицях Гоголя, Бєлінського, К. Маркса, Дзержинського, Ворошилова. Якщо підходити по-господарськи, водогони треба міняти, але де брати кошти? За останні десять років райцентрівські комунальні підприємства змогли замінити всього 4,5 кілометра водопровідних труб по 1,5 км на вулицях Миру, Пролетарська та Чапаева. Розумію, що на районному рівні всі ці проблеми не вирішити. Але ж не дарма кажуть, що під лежачий камінь вода не тече. Пропоную розглянути ці питання на сесії районної ради, прийняти відповідні звернення депутатів районної ради до обласної ради, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України. Вірю, що ці пропозиції підтримають сільські та селищні комунальники інших районів області. Спільними зусиллями можна добитися змін. Автор: -
|
Пошук:
Автор
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.
24 листопада о 18.00 у філармонії подарує всім найвеселіший стендап-концерт, дві години нестримного сміху, море імпровізації і сотні усмішок.
«Беріть своїх друзів, близьких і всі приходьте! Бо буде фосо! — у фірмовому закарпатському стилі запрошує Лєра Мандзюк. — Се буде самий чесний стендап із усіх, які я писала і самий смішний з усіх, які ви чули. Нема гарантії, що він буде в ютубі. Тож ваше завдання: купити квитки, покликати друзів, взяти гарний настрій і прийти. Буду рада вас бачити!»
Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.034 |