Великі Копані — село аграрне, овочеве, тож більшість часу тутешні люди тяжко працюють на землі. Дозвілля з хорошою книгою в руках для них чи не найкращий відпочинок і можливість всебічного самовдосконалення. На культурному та інтелектуальному розвитку своєї громади сільська рада ніколи не економить, навпаки, прагне, аби бібліотека була сучасним храмом культури і науки. А працівники книгозбірні роблять усе, аби на кожне уподобання і потребу читача можна було запропонувати найкраще.

— Сьогодні наші дорослі читачі й справді більше на городах, а от взимку двері бібліотеки не зачиняються, — розповідає бібліотекар Любов Крайнюкова (на фото). — Натомість зараз повно студентів і школярів. У нас вони знаходять усе, що потрібно у підготовці до уроків і вузівських занять. Якщо не в книжках, енциклопедіях чи тематичних добірках, то в інтернеті. З порожніми руками від нас ніхто не йде.

Бібліотека у Великих Копанях — то дійсно своєрідний інформаційний центр. Тут працюють усі можливі засоби комунікації: телевізор, комп'ютери з виходом у всесвітню мережу, музичний центр (його було виборено разом з перемогою в обласному конкурсі на кращу сільську бібліотеку). Надходять сюди найпопулярніші місцеві та всеукраїнські газети і журнали. А книжковий фонд налічує 15 тисяч різних видань. Жодної книги за всі роки не було ані втрачено, ані списано.

Не дивно, що жителі тягнуться до такої бібліотеки. Сьогодні кількість читачів сягнула тисячі. Кожен з них зізнається: тут приємно бувати навіть тому, що щоразу зустрічаєш відданих праці фахівців. Любов Крайнюкова присвятила бібліотечній справі ось вже 40 років. У її трудовій лише один запис. По маминих слідах пішла й донька — Інна Нікітіна. Вихована у любові до книги, вона не лише стала бібліотекарем, а й сьогодні очолює рідну книгозбірню.

— Вже можна було й на відпочинок йти, — зауважує Любов Миколаївна. — А хочеться зробити ще і ще щось хороше для нашої книзозбірні. Аби вона була не лише окрасою села, а й гордістю всієї Херсонщини.