Питання легалізації праці в Україні залишається актуальним уже досить тривалий час. Бюджет лише одного Херсона через приховану зайнятість щороку недотримує, за інформацією міської влади, близько 120 млн. гривень надходжень.

Багато про що говорить й інший красномовний факт: херсонці витрачають на життя у своєму місті грошей набагато більше, ніж офіційно заробляють. Про це «М+» вже якось розповідав. Детальніше про цю проблему та шляхи її вирішення — в інтерв’ю, яке дав нашій газеті перший віце-мер В’ячеслав ЯРЕМЕНКО.

- В’ячеславе Васильовичу, скільки коштів реально витрачають херсонці на рік, і скільки офіційно заробляють?

- За результатами 2010 року річний фонд зарплати по місту Херсон становив 3,2 млрд. гривень. Це легальна зарплата — тобто, та, що декларується через звітність, яку видно через внески до Пенсійного фонду. А офіційний роздрібний товарооборот у місті сягає приблизно 3,1 млрд. гривень. Десь 100 млн. гривень населення витрачає на житлово-комунальні послуги, є витрати на транспорт.

Проте, всі ми розуміємо, що переважна частина населення задовольняє свої потреби не лише у продуктах харчування, але й в одязі та інших речах за допомогою ринків, де врахувати товарооборот практично неможливо.

Тому, використовуючи непрямі методи підрахунку, можна сміливо говорити про те, що херсонці витрачають вдвічі більше, ніж офіційно заробляють. Реальні доходи херсонців — у межах 6 млрд. гривень. І думаю, що така ситуація не тільки по Херсону, а й по всій Україні.

Щоправда, у Херсона є тут і своя специфіка. Це місто моряків. Багато хлопців закінчують в місті морехідні навчальні заклади, тисячі їх ходять по всьому світу, а гроші надсилають сюди для своїх сімей, для своїх близьких. Заробляють гроші за кордоном також херсонські будівельники та суднобудівники.

- На даний час яка реальна місячна зарплата по місту і яку показують у звітності підприємці?

- Середньомісячна зарплата по місту, яка декларується органами статистики, становить зараз 2 тис. гривень. Але по багатьом підприємствам показується у звітності зарплата 500, 400, 300 гривень. Роботодавцями показуються неповні робочий тиждень, робочий день (працівника). Реальна ж величина зарплати на ринку праці є значно вищою по багатьох спеціальностях. Наприклад, за такими професіями, як будівельники, механізатори неможливо знайти людину, яка б погодилась працювати менше ніж за 3 тис. гривень.

- Влада Херсона останнім часом значно посилила боротьбу з «тіньовими» працею і зарплатами. Активізовали роботу міської координаційної ради з питань виявлення причин безприбуткової діяльності та прихованої зайнятості суб’єктів підприємництва, створили три районні робочі групи з питань легалізації оплати праці та зайнятості населення, зростає кількість проведених ними у місті перевірок суб’єктів господарської діяльності. Позитивні зрушення є. За даними Головного управління Пенсійного фонду України в області за 5 місяців поточного року темпи зростання фонду оплати праці становлять по підприємствах приватної власності Херсона 110,3%, проти минулорічних 104,7%. Проте проблема продовжує залишатись. У який спосіб, на Вашу думку, її можна вирішити?

- Правила роботи для роботодавців у конкретній економіці повинні бути одні для всіх. Не повинно бути такого, що хтось показує реальну зарплату і платить з неї нарахування, а хтось цього не робить. Тобто, суб’єкти знаходяться у різних умовах. І тут свою роль повинні відіграти належні штрафні санкції до порушників. Наприклад, у наших сусідів — словаків — якщо людина нелегально працює на якомусь підприємстві і це виявляють відповідні служби, то у перерахуванні на нашу національну грошову одиницю гривню це рівно 1 млн. гривень штрафних санкцій.

Думаю, що з нового року, скоріше за все, такі санкції з’являться і в законодавстві України. Тоді навряд чи хто ризикуватиме, розуміючи, що у випадку виявлення цієї ситуації проблема буде мати значно більший масштаб, ніж просто платити нарахування на заробітну плату.

- І звичайно ж, корисним може бути також і посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення?

- В обов’язковому порядку. Працівники, які працюють «в тіні» повинні зрозуміти, що вони цим самим теж сильно ризикують. Вони позбавляють себе права отримати допомогу у випадку захворювання, позбавляють себе в майбутньому пенсії.