Ті молоді люди, які цього року поставили собі замету вступити до вищого навчального закладу — перший етап вже пройшли, зовнішнє незалежне оцінювання — подолано. Тепер попереду — вступна кампанія. Але як саме пройшло тестування у нашій області? На це запитання намагались відповісти громадські спостерігачі від Громадянськоі мережі «Опора» під час прес-конференції.

Представники мережі займаються моніторингом ЗНО вже четвертий рік поспіль. Цього року «опорівці» слідкували за проведенням тестування у п'яти містах нашої області: Херсоні, Цюрупинську, Каховці, Новій Каховці та Генічеську.

За словами спостерігачів, цьогорічне ЗНО було організоване набагато краще, ніж у минулі роки, про це, на їхню думку,'говорить факт явки абітурієнтів на пункти тестування -91%. «Херсонська ОПОРА дає позитивну оцінку проведення зовнішнього незалежного оцінювання на території області, — зазначив голова Херсонської міської організації ГМ ОПОРА, Ярослав Терешко. — Тестування пройшло на досить високому рівні, наші спостерігачі не зафіксували навіть спроб порушень», Проте за словами представників мережі, без «ложки дьогтю» все одно не обійшлося. Інформаційна кампанія проведена стосовно ЗНО цього року виявилась «провальною» — це знову ж таки на думку «опорівців», Як пояснив Ярослав Терешко: «Найбільш серйозним недоліком стало те, що інформаційна кампанія, із залученням ЗМІ, була відсуш. Тому більшість абітурієнтів не були в курсі останніх нововведень. Це стосується переліку документів, які необхідно було принести із собою на пункти тестування. Багато хто плутався у сертифікатах і запрошеннях — і не змогли потрапити до пункту. Крім цього Херсонська область стала єдиною, де у 4 пунктах тестування пропуск до аудиторій проводився без участі представників правоохоронних органів». Ось такі, як вижилось, були проблеми у абітурієнтів! Міліція, як непідконтрольний інструкторам ЗНО орган, нехай залишиться осторонь, а ось стосовно інформаційної кампанії, яка стага такою «провальною» треба сказати кілька слів.

На прикладі випускників загальноосвітніх навчальних закладів (адже тестування могли писати і ті, хто закінчив школу у минулі роки), категорично про відсутність інформування говорити не можна. Спочатку варто сказати, що школа цього року майже не брала участі у підготовці абітурієнтів до ЗНО. Випускники самостійно повинні були заповнити реєстраційну форму через Інтецнет і надіслати її електронною поштою разом з фото до регіонального центру оцінювання. Там реєс-рували абітурієнта і надсилали офіційний бланк-запрошення на адресу випускника. Попри це і школи, і районні, і міські відділи освіти за допомогою батьківських зборів (на яких були присутні і 11-класники) доводили до відома батьків та випускників інформацію про порядок реєстрації та проходження незалежного оцінювання у 2011 році. Такі збори проводили з початку 2 семестру, і батьків разом із дітьми О?)збирали кілька разів. Можна бути упевненими у тому що ті батьки і діти, які відповідально поставились до цієї процедури, ніяких претензій до працівників освітньої сфери не мають. Про це під час прес-конференції сказала начальник відділу загальноосвітньої школи міського відділу освіти Світлана Омельчук: «Перш, ніж критикувати нас, треба згадати про те, що цього року всі 11-класники на момент написання тестування були вже випускниками. Ще наприкінці травня їм вручили перші документи про освіту — атестати. Цих молодих людей називають абітурієнтами не просто так. Вони самостійно не лише реєструються для здачі ЗНО, вони вже на цей момент свідомо обрали для себе вищу освіту та її профільний напрямок. Саме самостійно, а не за допомогою школи, вчителів або класних керівників. Ми намагаємось привчити дітей до відповідальності, до того, що вони з атестатами в руках вже мають самі за себе відповідати».

Можливо, у вітчизняній системі освіти і справді зараз не все добре. Але вчителям треба віддати належне — вони намагаються привити дітям кращі навички під час навчання, і найголовнішу якість, яка має допомогти молодим людям у дорослому житті — відповідальність, Чи можна їх за це критикувати? І справді, скоріш за все, до пунктів ЗНО приходили абітурієнти, які плутались у документах, або взагалі не приносили їх із собою. Але це, мабуть, провина зовсім не освітян, а, швидше за все, свідомих і дорослих молодих громадян.

А що стосується закидів щодо проведення «просвітницької» діяльності через МЗІ, то й тут закидати працівникам шкіл мало чого можна, адже шкільним бюджетом проведення роз'яснювальної робдти не передбачено, а розповсюджувати матеріали рекламного характеру ЗМІ не мають права без оплати (Закон забороняє), От і виходить, що запитання, яке поставили громадські «спостерігачі» мають право на життя, але спрямовані вони не у той бік. Відповідь на питання: «Чому мало інформації?» треба шукати у державному бюджеті, який не закладав грошей на рекламу цього напрямку, і, як бачимо, даремно.