Спочатку про хороше. Зовнішнє незалежне оцінювання в області цьогоріч пройшло, з боку його організаторів, без суттєвих порушень і є найкращим за останні чотири роки.

Таку думку висловив під час прес-конференції 23 червня голова Херсонської міської організації «Опора» Ярослав Терешко.

Громадська мережа «Опора» четвертий рік моніторить ЗНО на Херсонщині. Цього року в області було зареєстровано 88 її спостерігачів. Моніторинг проводився на 23-х пунктах ЗНО у містах Херсон, Каховка, Нова Каховка, Цюрупинськ та Генічеськ.

Ярослав Терешко вважає, що цього року рівень організації проведення ЗНО в області набагато вищий від попередніх. Порушення були, але дрібні. Свідомих спроб порушити правила проведення ЗНО волонтери не зафіксували.

Серед порушень, виявлених волонтерами «Опори», плутанина окремих працівників освіти у правилах проведення ЗНО, пропуск абітурієнтів на деякі пункти тестування без участі працівників міліції, відсутність в деяких аудиторіях, де проходило ЗНО, великих годинників, несинхронізованість окремих годинників (вони поспішали або відставали від реального часу на 5-10 хвилин), відсутність на деяких пунктах вказівників до аудиторій, де проходило ЗНО, та медпунктів. Щоправда, як зазначив Ярослав Терешко, цього року ще жоден з учасників ЗНО на Херсонщині до медпунктів за допомогою не звертався.

Так, безпосередньо саме тестування його організатори провели дуже добре. Проте найбільш негативний вплив на проходження ЗНО мали недостатня інформаційна кампанія напередодні його проведення, а також проблеми із транспортом. Інформаційна підготовка, що передувала ЗНО, «пройшла просто провально», зазначив Я.Терешко.

Відсутність повноцінної інформаційної кампанії із залученням ЗМІ, яка була б скерована на учасників тестування і повідомляла їм про нововведення 2011 року, є однією із найсерйозніших недоробок. Так кажуть експерти. І з ними важко не погодитися. У минулі роки ЗМІ запрошували напередодні ЗНО на прес-конференції, зустрічі, брифінги. Робили це і управління освіти, і представники регіонального центру оцінювання якості освіти. Газетам надсилали для публікації інформаційні матеріали. Нині — мовчанка.

Абітурієнти не знали, що робити зі своїми документами. «Багато хто приходив із ксерокопіями. Наприклад, із ксерокопією сертифікату чи з ксерокопією паспорту. А за правилами допускати їх не можна. Багато хто взагалі плутав сертифікат і запрошення. Вони не розуміли, що це два різних документа. Їх теж не допускали», — розповів лідер «Опори».

Окрім того, як зазначив Ярослав Терешко, номери документів часом не збігалися. Люди реєструвалися на ЗНО по одних паспортах, проте втратили їх і отримали нові паспорти, номери яких відмінні від попередніх. Сімферопольський регіональний центр оцінювання якості освіти через деякий час дозоляв їм проходити оцінювання, але абітурієнти просто не чекали цього рішення — вони йшли із ЗНО, і це непоодинокі випадки.

А на початкових тестуваннях люди просто плуталися. Багато хто приходив не на ті пункти тестування, багато хто приходив без документів — таких у середньому було від 3 до 10 людей. Тих, хто плуталися, фіксувалося від 1 до 3. Здебільшого це плутанина була між датами. Одні приходили раніше, інші — пізніше встановленого дня.

Що ж до транспортних проблем, то вони були у тих, хто їхав в Херсон з інших районів. Учасники ЗНО надто сильно запізнювались і змушені були писати пояснювальні записки. Відтак, розглядатиметься питання допуску їх до додаткових сесій ЗНО. Багатьох дивувало: чому херсонцям доводилося здавати ЗНО в Цюрупинську, а цюрупинчанам у Херсоні.

Так що питання є. Можно лише сподіватися, що влада зробить висновки і наступного року інформаційна кампанія пройде на належному рівні.