Віце-прем'єрові Сергію Тігіпку вдалося переконати депутатів відкинути популізм

Політичний сезон 2011 року закінчився переконливим реформаторським акордом — 248 народних депутатів проголосували за ухвалення в цілому закону про пенсійну реформу, з яким «вовтузилися» в парламенті і уряді з грудня 2010 року. Насправді це — безпрецедентний крок в українській історії, з яким можна порівняти хіба що прийняття Конституції та введення в обіг гривні.

«Нарешті влада продемонструвала здатність приймати рішення, які можуть мати непопулярний характер. Українська політична система таки перехворіла популізмом», — коментує прийняття реформи президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.

Законопроект розглядали в Раді майже десять годин поспіль. Ключовим досягненням «пенсійної ночі» стало прийняття норми про обмеження максимального розміру пенсій, незалежно від категорії пенсіонера, десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних. Зараз це 7640 грн., а з 1 грудня 2011 року ця цифра становитиме 8000 грн. Щоправда, поширити цю норму і на сьогоднішніх пенсіонерів, зокрема й на себе, депутати так і не наважилися. У цілому ж документ був ухвалений в редакції Кабміну зі змінами, які пом'якшували деякі норми. Популістські поправки — на зразок відхилення реформи чи вимоги не підвищувати вік — не пройшли.

Тож віце-прем'єр і міністр соціальної політики Сергій Тігіпко може святкувати перемогу. Після багатомісяч- ного роз'яснення реформи, громадського обговорення і переговорів з депутатськими фракціями він добився свого, зробивши неможливе — ще півроку тому ніхто не вірив, що пенсійна реформа може бути прийнята.

«Сергій Тігіпко, звичайно ж, відіграв дуже велику роль в процесі прийняття пенсійної реформи. Якби не було його «моторної» ролі, ролі людини, яка «пробиває» цей закон і через опір деяких своїх колег, і через громадську критику, то реформа могла б і не відбутися. Тому треба віддати належне Сергієві Леонідовичу — він не просто член уряду, віце- прем'єр, а й політичний діяч», — зазначив президент Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Заслуга Тігіпка ще й у тому, що реформа вийшла м'якою, з додатковими компенсаціями за більш пізній вихід на пенсію, з можливістю на початку самостійно обирати час виходу на відпочинок, і, звісно, з обмеженням розміру максимальних пенсій. І хоча реальний фінансовий ефект від обмежень для чиновників оцінюється по-різному, точно можна сказати: 50-кратна різниця між максимальним і мінімальним розмірами пенсії залишилася в минулому.

Ухвалення пенсійної реформи дасть можливість готувати впровадження і другого рівня пенсійного забезпечення — обов'язкового накопичувального страхування, коли кожен буде відраховувати кошти на виплату пенсій на свій персональний рахунок. Це означає, що сьогоднішні 25—35-річні громадяни зможуть на пенсії отримувати в 1,5—2 рази більше, ніж якби в країні й надалі діяла солідарна пенсійна система. Цього буде досягнуто завдяки капіталізації доходу, накопиченого на рахунку, який ще й паралельно «зароблятиме» додаткові ресурси для майбутнього пенсіонера.

Після підписання ухваленого законопроекту президентом можна буде також готувати й інші соціальні реформи. Наприклад, виносити на громадське обговорення проект нового Трудового кодексу, який дозволить полегшити процедури прийняття на роботу та звільнення працівника, а також захистить права найманих робітників. Потрібно також допрацьовувати вже оприлюднені проекти про легалізацію заробітних плат. Найближчим часом Тігіпко обіцяв внести проект закону про «осучаснення» пенсій, тобто перерахунок їх на основі більш сучасних показників середньої заробітної плати. За його словами,

завдяки такій процедурі найближчим часом щонайменше на 100 грн. буде підвищено близько 60% всіх пенсій, які виплачуються в країні. Загалом осінь буде для соціального віце-пре- м'єра спекотною — після першої перемоги у вигляді пенсійної реформи він як досить амбітна людина напевне піде далі.

«Відстоюючи пенсійну реформу, Тігіпко йшов на серйозний політичний ризик, але інтереси країни, економічної та соціальної систем він поставив навіть вище, ніж власні політичні інтереси. Завдяки відданості справі Тігіпку вдалося зберегти ядро свого електорату. Люди відчувають щирість дій. Його рейтинг після невеликого зниження, стабілізувався. І це дає йому великі політичні перспективи», вважає Володимир Фесенко.

Зараз Рада йде на канікули, а уряд у робочі групи з підготовки нових ініціатив. Здавалося б, і Тігіпко може сміливо ставити галочку навпроти пенсійної реформи і йти на відпочинок. Однак перелік того, що потрібно зробити і якомога швидше — бажано до кінця року— довжелезний. І питання лише в тому, як переконати народних депутатів, від яких, по суті, і залежить суть реформ в цій країні, — підійти до їх ухвалення не з точки зору майбутніх виборів, але і з точки зору майбутнього багатьох наступних поколінь. Досвід прийняття пенсійної реформи показує: нічого неможливого немає.