Епідемічна ситуація, що склалася в Україні з ВІЛ/СНІД, свідчить про недосконалість методів профілактики поширення ВІЛ-інфекції. Зокрема, статистичні дані вказують на те, що країна посідає одне з перших місць серед країн Східної Європи за темпами поширення ВІЛ-інфекції, причому, захворювання зареєстровано в кожній області.

І Херсонщина теж перебуває в стані епідемії цього захворювання. Не є виключенням і наш район, адже з року в рік число ВІЛ- інфікованих стрімко зростає. Протягом першого півріччя поточного року на обліку перебувають 109 рсіб, з них 27 осіб, які вживають наркотики. Хворих на СНІД — 8. Тільки за чотири місяці 2011 року було взято на облік 10 ВІЛ- інфікованих. Треба відзначити, що кількість ВІЛ-позитивних людей зростає на тлі загальної кількості інфекцій, які передаються статевим шляхом, особливо серед молоді. Якщо на початку року на обліку перебувало 112 осіб з діагнозом «сифіліс», то за 5 місяців додалося до загальної кількості хворих ще черверо, а також виявлено ще 2 випадки гонореї, 43 випадки трихомоніа- зу. Усі ці на перший погляд банальні речі свідчать про низький рівень свідомості у жителів Го- лопристанщини, відповідального ставлення до свого здоров'я, безпечної поведінки, до загальнолюдських норм і цінностей, до суспільної моралі і закону. І треба пам'ятати, що кожний легковажний вчинок може стати трагедією і зруйнувати подальше життя.

У рамках плану роботи районної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу районної державної адміністрації протягом квітня-червня цього року працівниками районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді було проведено анкетування населення щодо рівня його обізнаності щодо ВІЛ/СНІДу, оцінки індивідуального ризику ВІЛ-інфікування. В анкетуванні взяли участь 127 осіб (40 — жителів міста, 87 — мешканців сільської місцевості), 81 жінка та 46 чоловіків. З них — 57 осіб віком до 35 років. За сімейним станом — 79 відсотків перебувають в офіційному шлюбі. Аналізуючи результати опитування можна сказати, що контингену опитаних має низький рівень знань про основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції та є особливо вразливим щодо збереження репродуктивного здоров'я і статевого життя. 56 респондентів впевнені, що ВІЛ передається при укусах комарів та при контакті з тваринами. 32 відсотки опитаних вважають, що дитина, народжена жінкою, інфікованою ВІЛ, обов'язково буде зараженою. ЗО осіб зазначили, що про наявність ВІЛ- інфекції можна дізнатися за загальним аналізом крові. 27 учасників опитування змінили б своє дружнє ставлення до близької людини, якби дізналися про її ВІЛ- позитивний статус. Відповідаючи на запитання: «Що ви вважаєте за найефективніше у подоланні епідемії ВІЛ на території району?», 50 осіб висловили переконання щодо необхідності ізолювати наркоманів та повій; 98 опитаних вважають, що треба обов'язково проходити медичне обстеження. В цілому при опитуванні на більшість запропонованих запитань учасники поставили свою відмітку в графі «не знаю». Оце такою є правда про ВІЛ. І що характерно, дане опитування було проведено серед осіб,

які здебільшого мають постійну роботу, а отже і постійну заробітну плату, мають власне житло, мають родину, дітей. Зважаючи на результати подібного опитування, проведеного раніше серед учнівської молоді, можна зробити висновок, що молоді люди набагато обізнаніші щодо цього питання, ніж їхні батьки. Але якщо в цілому порівняти загальні уявлення про механізми поширення ВІЛ/СНІДу, то вони є недостатніми і часто помилковими, викликають деяку настороженість. Тому, на черговому засіданні районної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ- інфекції/СНІДу було прийнято рішення до кінця поточного року провести навчальні семінари для сільських голів та інших представників самоврядування; вчителів та вихователів; підприємців, молодих батьків. Але чи зміниться ситуація? Я вірю, що вона зміниться за умови консолідації зусиль на всіх рівнях — від районних до сільських органів влади, депутатського корпусу, фахівців і волонтерів, керівників підприємств і організацій, закладів охорони здоров'я, освіти та науки, громадських, благодійних та релігійних організацій і, безперечно, усіх мешканців Го- лопристанщини. Наші знання, наше небайдуже ставлення до даної проблеми нехай послужать відправною точкою у віришенні найважливішого завдання — збереження здоров'я та життя.