Із районної філії Лікарняної каси Херсонщини, створеної 10 років тому, масово виходять її члени: ще недавно їх налічувалося понад 700, нині -341. Тобто, більша половина тих, хто сплачував внески та сподівався на допомогу каси в разі хвороби, розчарувався у її діяльності. Причин тому — декілька. Спробуємо їх дослідити.

На знімку: Марина ЛИТВИНЕНКО — медична сестра загальної практики сімейної медицини, три роки є членом Лікарняної каси. Її послугами користувалася двічі. Каже, зручно, і оцінює діяльність каси, як справу благородну та потрібну.

Отже, весною Новотроїцька центральна районна аптека N941 — єдина, де члени лікарняної каси можуть отримати призначені ліки, раптом почала відмовляти їм в цій послузі. Люди обурювалися: справно платять внески, а як захворіли — ніякої компенсації?! Навіщо ж тоді така каса потрібна? Скарги (усні й письмові) полетіли в різні інстанції. Масовості набув і вихід із Лікарняної каси...

«У РАН ЦІ — ГРОШІ, ВВЕЧЕРІ — ЛІКИ»

Та скажу наперед: у ситуації, що склалася, аптека сама стала «жертвою» обставин. Справа в тому, що обласна лікарняна каса, куди безпосередньо «стіка- ються» внески, заборгувала новотроїцькому фармацевтичному закладу майже 15 тисяч гривень! На таку суму ліків «у борг» членам каси упродовж чотирьох місяців видала аптека, розраховуючи, що витрати ось-ось компенсують. Та минав час, а гроші все не надходили. Тоді завідуючий аптекою Амед Усеїнов прийняв рішення не відпускати медикаменти учасникам лікарняної каси до погашення боргу. Людей, каже, шкода, я розумію, вони ні в чому не завинили, але мені постачальники відпускають ліки тільки по факту попередньої оплати. На їх придбання коштів не вистачало, тож поставив ультиматум очільникам Лікарняної каси: видаватиму медикаменти лише після обіцяної грошової компенсації.

Аби всім читачам було зрозуміло, про що йдеться — коротко про порядок отримання ліків. Член каси, котрий справно платить внески, захворівши й потрапивши на стаціонарне лікування у райлікарню, отримує призначення лікаря. Зі списком медикаментів він звертається до лікаря- експерта, котрий визначає, які препарати та медичні послуги, передбачені положенням про зазначену благодійну організацію, пацієнт може отримати. Із затвердженим списком ліків хворий іде в аптеку №41, отримує їх і починає лікування у відділеннях стаціонару або на денному стаціонарі при поліклініці.

Далі аптека надсилає документи, що підтверджують видачу медикаментів члену каси, накладні та рахунки Лікарняній касі області.

Збій, що трапився цього року в їх партнерстві, серйозно похитнув репутацію всієї благодійної організації.

Наразі заборгованість погашена, видачу ліків відновлено, але відновити довіру до Лікарняної каси непросто: «ланцюгова реакція» триває...

ЗДОРОВІ ДОПОМАГАЮТЬ ХВОРИМ

Правду кажуть, що ніщо не цінується так дорого і не витрачається так нерозважливо, як здоров'я. На жаль, розуміють це люди тільки тоді, коли починають хворіти.

Експерти вважають: лікарняні каси — це найбільш м'яка форма звикання до думки, що все коштує грошей і розраховувати варто тільки на свої сили. Самі медики називають створення лікарняних кас підготовкою громадськості до впровадження загальнообов'язкового медичного страхування.

В Україні функціонують понад 200 Лікарняних кас, що об'єднують майже мільйон громадян. Найуспішніша з них — Житомирська, де більше 200 тисяч членів (15% від населення області) і яка має змогу надавати суттєву фінансову допомогу її членам — брати на себе практично увесь курс їх лікування, адже щорічні внески там рахують мільйонами!

А Лікарняна каса Херсонської області має всього п'ять з половиною тисяч членів. «Це неприбуткова, некомерційна, благодійна організація, зареєстрована у вересні 2001 року, — констатує голова її правління і одночасно — керівник центру діагностики Херсонської обласної клінічної лікарні Лариса Федорівна Лемець, з котрою вдалося поспілкуватися у ході підготовки цього матеріалу. — Спочатку організація створювалася для медичних співробітників як каса взаємодопомоги. Тому й наразі більшість її членів — близько 3800 — медпрацівники. Згодом ми закликали жителів області вступати в Лікарняну касу й користуватися її послугами, оскільки чим більше учасників каси — тим значніша сума внесків, а значить — матеріальної допомоги. Передбачені дві форми вступу — колективна та індивідуальна. Членами каси можуть бути й діти до 18 років, за умови членства одного з батьків. Вступний внесок становить ЗО грн., щомісячні внески — 20 грн. (їх підвищено на 5 грн. з червня поточного року), за дітей — 10 грн. Членську картку громадянин отримує через три місяці після написання заяви та сплати вступного й поточних внесків».

У роботі каси є кілька чинників, що значно ускладнюють роботу, каже голова правління. Прикро, але постійно та регулярно сплачують внески лише третина членів — 1786. Інші «в боржниках», згадують про внески, коли «припече» або коли «завтра операція». Через це в Лікарняній касі області утворилася кредиторська заборгованість: за перший квартал вона складала понад 15 тис. грн. (надійшло 80404 грн., використано 95806 грн.).

Внески не діляться «по районах», а надходять «у загальний котел». З нього аптекам, з котрими укладено угоди, компе7сують вартість виданих ліків. Рахунки оплачують по мірі їх надходження. Мабуть, новотройчани подали рахунки в числі останніх, коли в Лікарняній касі після частих «зимових» хвороб було порожньо, каже Л. Ф. Лемець, тож виникла затримка з компенсацією.

«Іще людям треба добре розуміти, що Лікарняна каса — це допомога здорових людей хворим, — підкреслила Лариса Федорівна. — Бо дехто, не користуючись її коштами кілька років, захворівши, вимагає видати медикаменти на всю накопичену ним суму внесків. Проте, правила однакові для всіх — тих, хто часто хворіє й тих, хто користується Лікарняною касою раз на 10 років: коштами каси можна скористатися двічі на рік, але не більше, ніж на 400 грн. за один раз. Штат Лікарняної каси Херсонської області наразі складається із семи працівників: голови правління, виконавчого директора, двох бухгалтерів, менеджера, реєстратора та лікаря-експерта. На місцях (у районних лікарнях) касу очолює один лікар, з ним працює бухгалтер, котрі за це «додаткове навантаження» отримують символічну плату.

СТАТУТ ЗМІНЮВАЛИ ТРИЧІ

У нашому районі Лікарняну касу шостий рік очолює начмед Наталія Миколаївна Ракша. Каже, статут і положення про внески за цей час змінювалися тричі. Якщо спочатку членам каси обіцяли допомогу в трикратному розмірі, то наразі — в подвійному двічі на рік і суми допомоги обмежені. Основна причина тому — значне здорожчання ліків за останні два роки та порівняно мала кількість членів лікарняної каси. Втім, і така компенсація досить суттєва: член каси упродовж року має право отримати ліків на 800 грн.

Наразі членів каси у нас — 341 (302 дорослих (близько 270 з них — медпрацівники) та 39 дітей). Торік (коли їх було значно більше) внесків сплатили 58104 грн., витрачено 43645 грн. У поточному році надійшло 19 368 грн., витрачено — 23238 грн. Отже, минулорічний залишок дозволив вирівняти ситуацію, коли витрати перевищили надходження. Проте кредиторська заборгованість обласної лікарняної каси не вберегла наших членів від неприємного інциденту: упродовж тривалого часу вони не могли скористатися бажаною допомогою...

Наталя Миколаївна наводить приклади «місцевих» складнощів роботи каси. Так, більшість її членів (приблизно 70%) — пенсіонери, котрі часто хворіють і повністю використовують сплачені внески. Серед учасників каси також є «хронічні» боржники. Виключити їх за несплату — «прорідити» і так нещільні ряди членів. Тож доводиться нагадувати й просити про погашення боргу. Тримає контакт із членами каси, знає майже всіх особисто, володіє повною інформацією (яку сама збирає та обробляє) про її діяльність на районному рівні заступник головного бухгалтера райлікарні Валентина Василівна Кабалова. їй за допомогу та підтримку Н. М. Ракша щиро дякує: «Без такої «правої руки» мені, з моїм основним посадовим навантаженням, ні за що не впоратися б!», — каже лікар.

Іще вона додає, що всіляко намагається посприяти тим, хто вступив до Лікарняної каси: щось підказати, визначити оптимальні ліки, які б підпадали під компенсацію. «Чому ж не підтримати людей, котрі прагнуть допомогти собі й іншим?» — резонно зазначає начмед.

КОМУ ВИГІДНА ЛІКАРНЯНА КАСА?

Готуючи матеріал, довелося поспілкуватися із «задоволеними» та «незадоволеними» членами лікарняної каси. Причому, якраз медики найбільше нарікали на її діяльність. Старша сестра одного із відділень обласної лікарні розповіла, як зіткнулася з черствістю та байдужістю колег — керівників каси: готуючись до операції, звернулася по допомогу, та через дрібниці так її і не отримала (аптека, що отоварює ліками членів благодійної організації, напередодні не працювала). Після цього жінка припинила своє членство в касі. З подібними проблемами, потрапивши в обласну лікарню, стикалися й пацієнти нашого району: то не додзвонилися до офісу, то невчасно подали заявку... І це при тому, що стаціонарним хворим, як стверджують очільники обласної лікарняної каси, гарантується доставка медикаментів у палату! Кажуть, склалося враження, ніби в Лікарняній касі шукають причини, аби відмовити у виплаті компенсації та заощадити на внесках.

Медичний працівник нашої райлікарні заявила, що виходить із Лікарняної каси разом із членами родини: допомога каси, якою вони не користувалися жодного разу, знадобилася саме тоді, коли аптека №41 не видавала медикаменти: «За мої внески роками лікувалися інші, — обурюється жінка, — а я так і не змогла отримати ліки безплатно!».

Втім, чимало людей задоволені роботою районної філії каси, ставленням до них і начмеда, і працівників аптеки. Наприклад, Лікарняною касою часто користуються жителі району Л. Ф. Обрамцова, В. І. Піун, О. М. Коротков, М. К. Богуцький, О. В. Ханько.А. О. Бурлика, Н. Г. Вечерковська, С. М. Сердюк, О. Ф. Гапущенко, В. І. Калініченко та інші. Вони стверджують: щорічна допомога на придбання ліків у сумі 800 гривень, враховуючи їх мізерні пенсії чи мінімальні зарплати, — це суттєва підтримка. Тож і надалі сплачуватимуть внески і розраховуватимуть на допомогу каси.

Проаналізувавши наведене, можна зробити висновки, що Лікарняна касса вигідна тим людям, котрі часто хворіють. Здорові ж тільки добровільно «оплачують» їхнє лікування. Проте, ніхто з нас не застрахований від несподіваних хвороб... І тоді, коли здоров'я дасть збій — допомога Лікарняної каси виявиться вельми доречною.

Інша річ, що Лікарняна каса має дотримуватися усіх гарантованих Положенням пунктів, а не замовчувати їх чи «негласно» змінювати; працювати над власними іміджем та авторитетом, заохочуючи до вступу якнайбільше членів. Інакше Лікарняна каса Херсонщини незабаром розсиплеться, мов картковий будиночок...