Однією із нагальних проблем для виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування, що стоять на постійному контролі, є питання, пов'язані з благоустроєм. А це, як відомо, постійна битва із бур'янами та стихійними смітниками, які виростають щодня, як гриби після дощу, на дорогах, вигонах, у лісосмугах та інших не відведених для цього місцях, і за все це безладдя ми повинні завдячувати, перш за все, собі і своїм батькам. Як навчили нас порядкувати, такі ми прищеплюємо своїм дітям вміння прибирати за собою.

У минулому столітті крилатим був вислів: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Тож, шановні краяни, буде добре, якщо ми й тепер візьмемо його на замітку, і тоді, я впевнена, наш край стане чистішим і красивішим.

А поки що на території Архангельської селищної ради з викинутим нами непотребом бореться самотужки селищний голова зі своєю командою однодумців та колег. Яким чином вирішують ці проблеми працівники селищної ради, довідалася від селищного голови Володимира Гринька.

«На сьогоднішній день проблема загострилася у зв'язку з тим, що громадських працівників, які направлялися центром зайнятості, немає. Коштів у державі на ці залучення на цей рік вже не передбачається. Тому самотужки, силами працівників селищної ради та свідомих громадян боремося з бур'янами. Так, минулого тижня було приведено до належного стану клумбу попереду адмінбудинку, викошено бур'яни по центральній вулиці, побіля Будинку культури і на клумбах навколо освяченого Хреста.

Працівники поштового відділення теж не були осторонь і прибрали свою ділянку. Оце і все, чим можемо похвалитися. А щоб осягнути все задумане і привести до належного санітарного стану селище, потрібно мати працівників, які б щоденно дбали про чистоту і порядок і за це, відповідно, отримували б зарплатню.

Сьогодні ми ще тільки на порозі створення служби житлово-комунального напрямку. Проводяться організаційні заходи, щоб на повну потужність запрацювало наше комунальне підприємство. Маючи за плечима п'ятирічний досвід роботи на посаді селищного голови і вперті докази — цифри, можу з впевненістю сказати, що було б рентабельніше для всієї країни провести реальні реформи в організації працевлаштування безробітних, їх обліку та залучення до громадських робіт. Наприклад, ліквідувати районні центри зайнятості в тому вигляді, в якому вони є, залишивши обмежену кількість організаційно-керуючих працівників, а інспекторів мати у кожній сільській та селищній раді. Це дозволить вести облік безробітних абсолютно об'єктивно. Бо в селі кожен стане на облік і зробить відмітку вчасно, хоч щотижня, не буде втрачати кошти на поїздки до районного центру, зніматися з обліку лише через нестачу коштів на такі поїздки. Отоді ми побачимо справжню картину безробіття в селах і, можливо, зміниться політика державних високопосадовців щодо підтримки села.

Для прикладу приведу цифри по своєму селищу. Населення Архангельського складає 2143 чоловіки, працездатного -1278, з них працюючих — 642 (тобто 50,2%). Якщо з останніх 636 осіб тільки 36 зареєстровані в центрі зайнятості, то офіційно відсоток безробіття не складає і 3%. Але ж фактично він більш як на порядок вищий!

То ж, маючи одного представника від центру зайнятості в селі (а це 12 сільських та селищних рад), в районі робити буде нічого. Тим паче, що коли держава перераховує кошти на центр зайнятості для громадських робіт, той, у свою чергу, на селищну раду, а селищна рада безпосередньо виконавцям, питається: а чому б державі не направити кошти на ці цілі прямо в місцевий бюджет? Адже і роботу, і людей, і виконання робіт все рівно організовує селищна рада. Впевнений, що наші б села від цього змінилися кардинально, втому числі і в питаннях благоустрою».

Отож позиція Архангельського селищного голови полягає в тому, що якщо ми хочемо змінити обличчя наших сіл — треба вирішувати і реформувати, а не робити вигляд. У селі одними лозунгами смітники та бур'яни не побореш.