|
СМУГАСТА НЕБЕЗПЕКА
11.08.2011 / Газета: Акценти / № 30 / Тираж: 5000
Сьогодні на ринках міста та області можна знайти безліч торгових точок, де продають баштанні. Цього року кавуни з'явились на ринку набагато раніше, аніж мав би наступити сезон дозрівання на полях. При цьому ціна їх досить низька — можна знайти «соковиту» ягоду і по півтори гривні за кілограм. Ми з'ясовували: чому такі доступні і такі ранні кавуни у великій кількості продаються на місцевих ринках, та на скільки безпечно їх споживати? Місцеві фермери часто застосовують практику вирощування ранніх сортів, але медики, натомість нагадують, що їсти кавуни, якими зараз заповнені ринки і прилавки супермаркетів, треба з обережністю, адже для того, аби вони швидше набрали вагу і почервоніли, їх нерідко «перегодовують» азотними добривами і «перевантажують» стимуляторами росту. Причому зі збільшенням термінів зберігання, вміст нітрату у кавуні теж збільшується. Якщо за один прийом ви з'їсте 200 міліграмів нітрату — гостре отруєння вам гарантоване, А споживання 300 міліграмів може призвести до летального результату. На більшості Херсонських ринків, на ваше прохання, реалі- затори пред'являть вам сертифікати та висновки лабораторних досліджень, при цьому вам розкажуть, що товар привезений зі Скадовська, Копанів тощо, і що він проходить перевірку кожного разу, коли поставляють нову партію. Спеціалісти санітарно-епідеміологічної станції стверджують, що хімікатів у ягодах немає, а фахівці Херсонської міської державної лікарні ветеринарної медицини кажуть, що ні цього року, ні минулого, нітратів у кавунах не виявляли. «Найбільше уваги, звичайно, приділяємо ранній продукції. Ранні сорти зазвичай підлягають дуже суворому контролю, і з моменту початку реалізації баштанних культур жодного випадку перевищення вмісту нітратів не виявлено. Минулого року таке траплялось, але лише в динях, та й то поодинокі випадки, — зазначає провідний лікар, ветсанексперт Ірина Хорунжа. — Якщо ж виявляють нітрати, реалізатор або власник продукції повинен не допустити збуту продукції. Якщо вміст нітратів перевищує норму до двох разів, можна переробити і / д-Г (законсервувати, наприклад). У випадку, якщо вміст | хімікатів перевищує норму більше, ніж у два рази, продукт підлягає утилізації». Отже, дозрілі кавуни з'являться лише наприкінці серпня, але якщо вам кортить вже зараз скуштувати «дозрілий плід», варто вибирати найбільш стиглий. У дозрілої ягоди матова поверхня, при постукуванні вона видає глухий звук, а при здавлюванні — характерне потріскування. Усі ці властивості і ознаки притаманні кавунам, що вирощені відповідно до стандартних агрономічних вимог. На те, що кавун «перегодований» нітратами, вказують такі ознаки: насичений червоний колір з легким фіолетовим відтінком; волокна, що йдуть від серцевини до скоринки, у «здорового» кавуна білі, темно-білі, але у жодному разі не жовті; у «справжнього» кавуна зріз іскриться крупинками, а у фальшивого поверхня гладенька, Глянцева; шматочок м'якоті кавуна потрібно розтерти у склянці з водою, якщо кавун добрий, вода стане просто каламутною, якщо ні — буде червоною або рожевою. Уважно огляньте плід — якщо є маленьке гниле місце з цяткою у центрі — його, швидше за все, шприцювали, тобто вводили селітру шприцом усередину плоду. Не купуйте, не вживайте плоди з тріщинами та вм'ятинами. Часто кажуть: «хвостик» ягоди має бути сухим. Насправді ж, якщо він висох, це означає, що кавун довго везли і зберігали, «Хвостик» має бути жовтуватим і підсушеним, але вміру. А якщо плодоніжку відірвали: скоріш за все — продавець намагається щось приховати, і цей кавун краще відкласти, На ягоді також повинна бути жовта пляма. Це те місце, яким кавун лежав на землі... Про стиглість вона не каже зовсім нічого, але за її розмірами можна передбачити смак. Якщо пляма велика (з долоню й більше), сміливо можна стверджувати, що ягоді не вистачало сонця і тепла, а смак буде водянистий і солодкість буде вже не та. Оптимальний діаметр плями: 5-10 см. Неправда й те, що нормальний звук кавуна — глухий. Кавун має дзвінко гудіти, коли його поплескують, а у незрілих ягодах м'якуш щільний, і він немає природних резонаторів. Спробуйте стиснути кавун руками — стиглий плід потріскуватиме. Вибирайте ягоду середніх розмірів (оптимально — 5-7 кг, принаймні не більше 15), якщо передбачається ласувати кавунами у великій компанії — краще взяти кілька невеликих кавунчиків, ніж один на 20 кг. Ніколи не беріть кавуни «на виріз» або частками, простіше викинути вдома кавун, який може й виявився незрілим, ніж потім страждати від отруєння. М'якуш має бути зернистим, щільним. Колір — від рожевого до яскраво-червоного, залежить від сорту. Але якщо у м'якуші є жовті прожилки, якщо він волокнистий і розпадається — купувати не варто у жодному разі. Фахівці рекомендують не купувати кавуни з пошкодженою шкіркою. Хімічні речовини, що потрапляють з підлоги, з асфальту через тріщини або надбиття, можуть спричинити отруєння. Баштанні дозрівають безпосередньо на ґрунті, продаються здебільшого з підлоги або піддонів, на вулиці біля доріг, тому через пошкодження у шкоринці в середину можуть потрапити .—7 бактерії і шкідливі хімічні речовини. Крім того, 8 умовах спекотної погоди, краще и купувати цілі кавуни, ніж половинки, і не просити розрізати кавун для перевірки. Якщо ж ви збираєтеся вживати соковиту ягоду у їжу безпосередньо після розрізу, тоді можна різати, але краще спочатку помити плід, зробити надріз, подивитися, чи відповідає він смаковим і ароматичним властивостям, і вже потім вживати. Стосовно перевірки якості баштанних, то основним принципом правильного вибору має бути природне дозрівання плоду. Найбільш оптимальним для вашого здоров'я будуть ті баштанні, що зібрані на полях і грядках, вирощені з мінімальним використанням хімічних препаратів — пестицидів і нітратів, які є прискорювачами росту і дозрівання культур. Але навіть тоді кавуни є не надто корисними для людського організму. «Кавун — це клітковина, і коли людина з'їдає велику кількість кавуна, від перенавантаження клітковиною страждає і кишечник, і підшлункова залоза, і весь шлунково-кишковий тракт. Тобто тут важливою є доза, головна небезпека полягає саме у переїданні, — стверджує Сергій Панкратов, головний інфекціоніст управління охорони здоров'я ХОДА. — А щодо вмісту хімічних речовин, які можуть бути в кавуні, то, звичайно, необхідні аналізи. І останні дослідження показують, що надлишку нітратів там немає. Нормою вважається два-три шматка ягоди, не варто їсти одразу півкавуна. Помірною має бути і доза для дітей, малюкам до року я б взагалі не радив давати кавун. І те, що багато хто вважає, що треба багато з'їсти кавуна, «промити» нирки тощо, — це, звичайно, утопія». Якщо ви все ж відважитеся спробувати ранній сорт кавунів, то пам'ятайте: зловживання — може зашкодити вашому здоров'ю. А споживати будь-яку ягоду краще із досить невеликої порції — перевірте реакцію на неї вашого організму. І наостанок, пам'ятайте: купувати кавуни краще у тому випадку, якщо ви упевнені, що ягода насправді дозріла, а не лише має вигляд «апетитної» та «солодкої», краще не їсти взагалі, ніж поласувати «дозрілим» плодом останній раз у житті. Смачного Вам! Автор: Маргарита Коваленко
|
Пошук:
Автор
Щодня українці стають жертвами шахраїв онлайн, втрачаючи особисті дані та кошти. Разом з Кіберполіцією ми пояснюємо, що таке скам, які схеми найпоширеніші та як захиститися від зловмисників в Інтернеті.
24 листопада о 18.00 у філармонії подарує всім найвеселіший стендап-концерт, дві години нестримного сміху, море імпровізації і сотні усмішок.
«Беріть своїх друзів, близьких і всі приходьте! Бо буде фосо! — у фірмовому закарпатському стилі запрошує Лєра Мандзюк. — Се буде самий чесний стендап із усіх, які я писала і самий смішний з усіх, які ви чули. Нема гарантії, що він буде в ютубі. Тож ваше завдання: купити квитки, покликати друзів, взяти гарний настрій і прийти. Буду рада вас бачити!»
Останні моніторинги:
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 31.10.2011 / Чорноморець
00:00 27.10.2011 / Акценти
00:00 27.10.2011 / Акценти
|
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2024 S&A design team / 0.022 |