Україна потребує якісно нового підходу до розвитку сільськогосподарського машинобудування. При цьому приклади виробництва якісної вітчизняної техніки вже є, а земельна реформа збільшить можливості селян щодо її придбання. Про це міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк заявив під час відвідин науково-виробничого підприємства TOB «Херсонський машинобудівний, завод».

Разом з міністром до комбайнобудівників завітали голова облдержадміністрації Микола Костяк та голова обласної ради Віктор Пелих. Гості оглянули виробничі потужності підприємства, ознайомилися з новими розробками заводу — високотех- нологічними комбайнами «Скіф-230», «Скіф-250» та «Скіф-250Р», технічні характеристики яких не поступаються кращим закордонним аналогам.

— Херсонмаш сьогодні увійшов до десяти підприємств світу, які мають можливість виготовляти найскладнішу сільськогосподарську техніку, — зазначив Олександр Олійник, голова TOB НВП «Херсонський машинобудівний завод» та «БілоцерківМАЗ». — Ми створили принципово нові комбайни, які вже на полі продемонстрували свої чудові можливості. До кінця року плануємо виготовити близько сотні нових комбайнів, перші зразки «Скіфа-230» вже поставлені на конвеєр. Окрім того, щойно підписали контракти з декількома замовниками на поставку 340 кукурудзяних жаток. Це досить суттєве завантаження на найближчі два місяці.

Генеральний конструктор TOB «Херсонський машинобудівний завод», професор, академік Валентин Шуринов представив новий комбайн «Скіф-230»:

— Усе хороше, що було в попередньому «Славутичі», ми використали у новому комбайні. Асучасні компоненти, запозичені у кращих фірм Європи та США, докорінно змінили основні характеристики зернозбиральної машини. У розробці нашого «Скіфа» брали участь провідні наукові центри України. Серед постачальників комплектуючих — відомі фірми Італії, Франції, Польщі. Багато чого ми перейняли від наших сусідів — Росії та Білорусі. Врахували та взяли найкраще, що є сьогодні у комбайнобудуванні. Крім того, ми вже одержали низку патентів на конструктивні особливості нового комбайна, оскільки деякі технологічні рішення ніде раніше не використовувалися.

Під час зустрічі з провідними спеціалістами заводу Микола Присяжнюк цікавився не лише технічними характеристиками нової зернозбиральної техніки, але й строками її серійного освоєння.

— Мінагрополітики планує, що у 2015—2016 роках в Україні одержуватимуть по 80 мільйонів тонн зерна на рік. Країна, яка вироблятиме таку кількість зернових, повинна мати потужне власне сільськогосподарське машинобудування. Через відсутність зернозбиральної техніки ми щороку залишаємо на полях майже п'ять мільйонів тонн зернових. Україна щороку потребує близько 7—7,5 тисячі нових комбайнів. Попит на них має збільшитися після завершення земельної реформи, яка надасть можливість отримання кредитів, тобто живих коштів. Виробник буде спроможний купити цю техніку, — зазначив Микола Присяжнюк.

Він також нагадав, що за дорученням уряду міністерство розробляє Програму розвитку сільськогосподарського машинобудування. А в планах відомства на наступний рік — закупівля 300 херсонських комбайнів. Оскільки Херсонщина також зацікавлена в тому, щоб машзавод працював на повну потужність, вирішено 10% «Скіфів» залишати для місцевих сільгоспвиробників.

— Ми готові їх забрати, адже бачимо, наскільки вони хороші, зовсім іншого класу ніж «Славутичі». Нам потрібні «Скіфи», у першу чергу, на рисових чеках, де ми збільшуватимемо масштаби вирощування цієї культури. І ми із задоволенням заберемо ці комбайни, — запевнив міністра голова облдержадміністрації Микола Костяк.

Сьогодні відділ кадрів комбайно- будівного заводу наводить мости з професійними навчальними закладами. Тільки за останній місяць підприємство прийняло на роботу 10 молодих спеціалістів — у технологічний та конструкторські відділи. Окрім того, за словами директора TOB НВП «Херсонський машинобудівний завод» Таміли Пугачової, нині ведеться інтенсивний набір учнів на такі важливі для підприємства професії як верстатники та зварники. Молодь навчають прямо на території підприємства. Налагодилася співпраця з суднобудівним ліцеєм. Починаючи з листопада 2010 року, його вихованці проходять практику на комбайнобу- дівному. Зараз обговорюється питання співпраці з ХНТУ. Є намір зробити вуз базовим для заводу, щоб студенти проходили практику на ХМЗ. А це значить, що багато хто з них залишиться на підприємстві.

— Нам потрібні 180 спеціалістів робітничих професій, — додав Олександр Олійник. — У вересні-жовтні ця цифра збільшиться удвічі. Якщо врахувати, що для складання одного комбайна необхідно мінімум четверо робітників, то на наступний рік, при плані 300 комбайнів, нам треба буде вже 1200 чоловік. Сьогодні на підприємстві працюють майже 700 осіб. До речі, середня зарплата по заводу — 2600 гривень. Робітники, зайняті на складанні жаток і комбайнів, одержують більше 4000 гривень.

На заводі впевнені, що прийде час, коли біля дверей відділу кадрів стоятиме черга бажаючих влаштуватися до них на роботу.