Наша земля багата на талановитих людей у різних напрямках та галузях. Так, херсонка Анна Козенко стала чемпіонкою Європи з важкої атлетики серед юніорів, виборовши три срібні медалі; Наталя Ковальова — чемпіонкою Перших юнацьких Олімпійських ігор, де зайняла друге місце з академічної греблі

А що ж держава? Чим вона віддячує своїм талановитим громадянам? На жаль, держава так і не створює умов для розвитку спорту. Про актуальні проблеми юнацького спорту говорили минулого тижня на Всеукраїнській науково-практичній конференції, що відбулася на базі факультету фізичного виховання та спорту Херсонського державного університету, серед учасників якої були професори, доктори наук та аспіранти з усіх куточків України: Одеси, Вінниці, Києва, Харкова, Луцька, Рівного, Луганська, Івано-Франківська, Миколаєва та ін.

- На рівні юнацького спорту наші випускники училища, студенти факультету здобувають місця, медалі, а коли переходять у вищу категорію, виникають відразу проблеми, — зазначив декан факультету фізичного виховання та спорту ХДУ, кандидат наук, професор Борис Кедровський.

Хоча проблема криється не тільки у фінансах, але і головним чином у здоров'ї самого населення. Вчені дослідили, що 60% дітей молодшого шкільного віку мають серйозні відхилення у стані здоров'я, а у старшому шкільному віці таких дітей вже 90%.

- Саме тому ми піднімаємо питання стосовно того, як зберегти в дитинстві здоров 'я, як його покращити. Усе починається зі школи, де медичне обслуговування знаходиться на низькому рівні, Не можна вчителю фізичної культури починати урок, якщо діти не пройшли глибоке медичне обстеження. А здоров'я — основа всіх основ, — наголосив доктор педагогічних наук, професор Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, Олександр Куц.

За даними головного лікаря Херсонського обласного центру здоров'я та спортивної медицини, заслуженого лікаря АР Крим, кандидата медичних наук та доцента Юрія Ромаскевича, лише 17-18% школярів за рівнем фізичного здоров'я можуть займатися у загальній групі фізичного виховання та виконувати фізичні навантаження, які мають виконувати діти на уроках фізкультури. Натомість тих, які ведуть активний спосіб життя, більше часу проводять на свіжому повітрі, займаються фізичною працею, всього 32-34%. Упродовж 2008- 2010 років виявлено 37% дітей, у яких порушена постава.У випускних класах проблеми з поставою мають понад 60% школярів.

У листопаді 2009 року, серед учнівської молоді виявлено 31% юнаків, рухова активність яких обмежується шляхом зі школи додому. Понад третина батьків взагалі не знають, чим займаються їхні діти у позанавчальний час, і тільки чверть батьків, за власною ініціативою, вирішують питання занять фізичним вихованням для своїх дітей — купуванням довідки від лікарів або безпосередньою домовленістю з вчителями.

- Перед нами постають завдання проведення широких санітарних досліджень, роз'яснювальної роботи. Безумовно, сприяти підвищенню рухової активності молоді — наше спільне завдання, — підсумував Юрій Ромаскевич.

Доктор психологічних наук, професор Одеського національного університету ім. Мечникова, Тетяна Вісковата наголошувала саме на психологічному аспекті, адже, за її словами, тренерам треба більше уваги приділяти психологічним особливостям будь-якого віку, особливо проблемних дітей 6-9-их класів: «Уся справа у прагненні стати дорослим раніше свого часу. Це і призводить до необдуманих вчинків».

Саме недостатня увага тренерів щодо психологічних особливостей кожної вікової групи є причиною того, що підростаючи, людина здобуває менше медалей, посідає все нижчі місця.

Але, мабуть, однією з найголовніших проблем юнацького спорту було і залишається фінансування, чи, точніше його відсутність.

- Потенціал, безумовно, є. Спортивні результати на юнацькому рівні у нас високі. Але все ж таки грошей, які виділяє на спорт держава, недостатньо. Від нього залежить і харчування, і обладнання, яким користуються спортсмени, а все це впливає на стан здоров'я. Хотілося, щоб держава більше на це звертала уваги, — підсумував Борис Кедровський.