Як правило, депутати приймають у школах, лікарнях, інших бюджетних установах. Під час акції «похід до депутата» волонтери громадських організацій відвідали 67 місць прийому і застали лише 28 обранців. Інші через різні поважні та не зовсім поважні причини – прогуляли. Правда, замість деяких депутатів їх помічники-консультанти все ж таки вислуховували виборців. Але це, як кажуть, не змінює ситуацію.

По-перше, помічники не мають законних повноважень. Та і багато хто з городян налаштований на спілкування виключно з депутатом. По-друге, і це помітили і волонтери, рівень підготовки багатьох помічників – далекий від ідеального. Багато хто з них не має досвіду та знань про спілкування з виборцями, вже не кажучи про реальну допомогу.

Під час першого «походу» з 50 депутатів приймало 4. За словами волонтерів, з'явилась неприємна тенденція: деякі депутати, що постійно зустрічалися з виборцями, перестали це робити. І виправдовуються тим, що виборці не дуже активно їх відвідують: у середньому на прийом приходить десь 3-5 відвідувачів. Тому обранці вважають: якщо люди не приходять, значить, у них не має питань і проблем. А експерти КВУ впевнені, що проблема в інформуванні, тобто херсонці просто не знають ні про прийом, ні про його можливості. До речі, за словами тих депутатів, які самостійно проводять заходи для залучення виборців (розклеюють оголошення, спілкуються з людьми біля будинків, тощо) і відвідувачів у них набагато більше. Деякі з них розповідають, що бувають тижні, коли кожного дня приймають по 3-5 громадян. Така ситуація була, коли міська влада вирішила підвищити тарифи на комунальні послуги.

Звернули увагу фахівці КВУ и на проблеми, з якими виборці приходять до обранців і виявили певні тенденції: до мажоритарників переважно звертаються з загальних проблем округів. До обраних за партійними списками приходять з питань, за якими вони спеціалізуються в постійній діяльності. Наприклад, Володимир Миколаєнко переважно вирішує проблеми ЖКГ, Віктор Іванушкін надає правові консультації, Роман Підопригора допомагає у вирішенні фінансових проблем соціального захисту.

А тепер більш детально про найхарактерніші проблеми виборчих округів. За словами депутатів, на першому місці – проблеми житлово-комунального господарства: обслуговування та капітальний ремонт будинків, тепло та водопостачання, якість та вартість послуг. Ці аспекти найбільш болючі для людей, а тому депутат стає першим, до кого вони йдуть за допомогою.

На другому місці – проблеми благоустрою: ремонт доріг, освітлення вулиць, стан інфраструктури округів, забудова територій, тощо. Слід зазначити, що в 2010 році херсонці стали більш організованими, створюються ОСББ, органи самоорганізації, ініціативні групи, які звертаються до депутата за допомогою від цілого колективу. Як правило, така співпраця дуже ефективна, дає гарні результати, бо одразу вирішуються проблеми мешканців цілого дому– чи то лагодять водогін, чи то ремонтують покрівлю та багато іншого.

Також є частими звернення з питань соціального та правового захисту. Як помітили волонтери громадських організацій, для багатьох виборців депутати стали правозахисниками, а то і психологами, з якими просто хочуть поділитись власними проблемами.