49 виборча дільниця 185-го територіального виборчого округу, мабуть, як і всі інші дільниці міста, розпочала свою роботу близько 7 години ранку.

На 7.30 вже були роздані бюлетені членам комісії, скриньки було опломбовано, а голова та секретар опустили до них контрольні аркуші.

Рівно о 8 годині дільниця зустріла свого першого виборця. До складу виборчої комісії увійшло 23 особи, також було зареєстровано 15 спостерігачів.

На жаль, а можливо, і на щастя, міжнародних спостерігачів на цій дільниці не було, хоча ці 15, не зовсім то й справлялися із своїми обов'язками: можна було помітити і дві пари ніг в одній кабінці, і голосування не відходячи від скриньки... Всього до списків виборців внесено 2419 осіб, з них 44 особи голосували на дому, щоправда, одна жіночка, зі списку зареєстрованих ря голосування на дому, прийшла на дільницю сама. Скоріш за все тут відіграла свою роль — «довіра» до організації виборів. Щохвилини до голови комісії телефонували люди, бо до них ніяк не доїдуть.

Взагалі, голосування на дому стояло під загрозою — хтось доставив на дільницю Постанову Київського апеляційного суду про відміну у повному обсязі голосування за межами приміщення для голосування. Та за півгодини, Постанову суду визнали недійсною... З яких причин, як пояснили: Постанова підписана 16-м січня, а отже у день голосування вона чинності не набула(?).

Інші проблеми, з якими стикнулися члени дільничної комісії — недосконалість списків: помилки у прізвищах, відсутність у списках, наявність померлих.

Як розповіла одна з виборців, «чоловік помер 2 роки тому, а я й досі отримаю листи, спочатку;, перевіртесь у держреєстрі, а тепер ще й запрошення на вибори! Це просто морально мене вбиває, і хто за це має відповідати?» і дійсно, хто відповідатиме? Під час підготовки виборів усі держреєстратори міста наголошували, що «цього року ми нарешті приведемо до ладу усі списки, буде справжній єдиний реєстр».

Вибори показали, що до єдиного реєстру нам ще далеко, за декілька годин на дільниці було написано 29 заяв про внесення до списків. До того ж додаткові списки почали складати ще задовго до виборів, тоді до них було внесено близько 130 осіб. Ситуацію з внесенням чи невнесенням до списків у день виборів коментували і у 184 окружній виборчій комісії.

- Основні порушення, а точніше недопрацювання стосувалися внесення у додаткові списки виборців. Ми працювали за постановою ЦВК, у якій сказано, що комісія має право вносити людину, якої немає в списках, по його паспорту за місцем проживання. Було багато трактовок цього питання, але всі спрацювали нормально. І всі бажаючі при наявності паспорта могли проголосувати. Інших грубих порушень не було, — відзначила голова окружної комісії Людмила Артеменко.

Здивувало й те, що номер у запрошенні не співпадає з номером у списках, таке положення справ прокоментував голова виборчої дільниці № 49 Віктор Зайцев: «Приглашение — документ не строгой отчётности. К тому же приглашения рассылались по предварительным спискам, а за 2 дня до выборов мы получили уточнённые списки, по которым численность людей на нашем участке увеличилась почти на 150 человек».

Що стосується активності виборців, то до обіду на дільниці можна було побачити тільки пенсіонерів. Таке враження, що сучасній молоді — доля країни байдужа! Хоча, власне, так воно і є. Молодь втратила довіру до влади: «Навіщо стояти в черзі за бюлетенем, якщо все одно в Києві все вирішено?».

Хоча вже після 13.00 згуртовано почали підходити студенти, та найбільша активність припала все ж на першу частину дня.

Зовнішній вигляд дільниці також залишав бажати кращого — «обскубані» занавіски, і на це в нас ще гроші виявляється виділяли? Та й зайшовши до кабінки однією з перших, я, власне, й ручки не знайшла. «З канцелярією в нас все добре! Все давно куплено», — наголошували на дільницях при підготовці. Де куплено, кому? Невідомо. Ручки все ж знайшли, навіть прив'язали на канатик, та український народ й це до карману потягнув! Прив'язували не один раз.

А так цікаво було спостерігати, як старенькі приходили парочками і прагнули разом зайти до кабінки, інші просили показати, де поставити відмітку за того чи іншого кандидата, інші демонстративно сідали біля спостерігачів і, доки не вивчили весь список кандидатів, залишалися на місці.

Ось так і голосували...