Так вважає наш читач, який і підказав тему — тему споживчого контролю в побуті

«Повернувся додому — у двір лізуть. І добре бомж якийсь хліба просить... Так ні: контролери з РЕСу, водоканалу, «газконтори» взялись перевіряти мене. Перший візит ЗО грудня близько першої години дня. За дивним збігом обставин, ще дві перевірки того ж дня», — новорічний дзвінок автору цих рядків прямо додому від жителя вул.Нижньої. — Отож напередодні Нового року я тричі опинявся де-факто перевіреним. Дама-контролер безповоротної втрати електроенергії не виявила, оскільки її не було. Але називає якихось зловмисників, підозрюючи в чомусь і мене. Сусід порадив розбиратися з контролерами традиційно — з допомогою грубої чоловічої сили. Мовляв, вони до тебе в двір ломляться, а ти їх викидай. Так у мене ж рука на жінку не підніметься... А моїх слів про те, що оплачую я щомісяця всі ваші послуги, вона навіть не почула. Це нагадувало наче сплановану акцію по перевірці мене на порядність. І аби це було наслідком неплатежів — інша річ. Так ні ж! Платник я справний. Чи не перестаралися контролери? Крадії газу чи електроенергії, мабуть, знають толк у конспірації від контролерів — спробуй упіймай! А я ні. Тому й виявився «викритим».

Ця звичайна історія навела мене на думку про своєрідне ставлення до нас в Україні. Захід давно зміцнився в думці: українці злодійкуваті і не здатні до систематичного самоконтролю.

Поцікавився в колеги, яка шість років прожила на «Заході», а як у них там з перевірками?

- У приватному секторі, а я так розумію, мова про нього, — розповіла колега, — вас закільцюють так, що вкрасти щось практично неможливо. Звідси й перевірки — раз на рік! До того ж з попередженням. Звісно, якщо ви добросовісний платник. Якщо ж вас запідозрено в неплатежах, у такому випадку буде ще одна перевірка. Але обов'язково після трьох попереджень.

Але ж, додала колега, жоден народ в Європі не здатний до провокування таких частих перевірок... І ніде в Європі, здається, не знайдемо такої звички до рівного, розміреного відмотування тих же кіловатів чи кубометрів, як в Україні...

Важко не погодитись з колегою. До початку 90-х років, заданими соціологів, майже половина наших співвітчизників була переконана, що комунальні послуги можна не оплачувати, і лише чверть вважала навпаки. Підозрюємо, що такий оптимізм — захисна реакція продавців послуг на дивну свідомість наших співвітчизників: від ідеалізму (можна й не оплачувати) до крайнього ступеню контролю (рейди, навіть у нічний час, перевірки ¡т.д.). «Або ви чесні, але принижені, або треба бабусю вбити. Третього не буває,» — приблизно в такому дусі відповів я нашому читачу.

Та чи варто вбивати бабусю? Скажімо, в Цюрупинській філії ВАТ «Херсонгаз» необхідність контролю нам пояснили просто: «Є певні ліміти споживання газу і в залежності від цього встановлюється тариф. Як без зняття показчиків лічильника визначити тариф споживачу?». А наявність аж трьох перевірок одночасно, з приводу чого обурюється наш читач, пояснили тим, що ніякої змови постачальників послуг тут немає. Просто стався збіг обставин. У нас усе, як правило, відкладають «на потім», а тут кінець року, тому візити і співпали. І не варто розцінювати це як підозру в крадіжці чи неплатежах. Зрештою, це передбачено договором, який укладено з кожним споживачем. «Просто ми контролюємо облік споживання своїх послуг і не вимагаємо якихось особливих умов, окрім однієї: допуску до приладів обліку», — пояснили нам в тій же філії та водоканалі.

Якщо ж «не забезпечиш вільний доступ до приладів обліку», тоді доведеться провести кілька днів без світлачи газу, спілкуючись виключно з тими, хто навчить правильно поводитися з контролерами.

Ми не знаємо народів, які були б задоволені тарифами. Але нинішні темпи зростання цін зробили життя і побут людей такими, якими ми бачимо їх сьогодні. У тому числі, й роздратованими постійними перевірками.

Але змінимось ми, переконаний, змінять ставлення і до нас.