Відродження експозицій Каховського історичного музею є пекучою проблемою відтоді, як він змінив місце свого розташування. Адже новосілля припало на період перемін, в який нікому не бажають жити мудрі китайці...

А зазнав їх музей, як і всі ми за останні десятиліття — ой, як немало... І якщо чотири експозиційні зали, розташовані на першому поверсі будівлі колишнього міськкому партії, — археології, історії нашого краю в X- першій половині XIX століть, селянського побуту II пол. XIX ст. та розвитку містечка на початку XX століття — попри всі труднощі вдалося-таки відкрити, то на другому — досі діють лише дві зали для тимчасових виставок. На жаль, цінні й цікаві матеріали радянської та сучасної доби так і залишаються схованими від відвідувачів у запасниках. Щоб «оживити» другий поверх потрібно близько 314 тис. грн. (зауважимо, що ця сума була названа спеціалістами ще на початку 2008-го, тож слід робити поправку на зростання цін). У зв'язку з його прямим підпорядкуванням обласному управлінню культури ті незначні кошти, що останніми роками виділяються на цю галузь за залишковим принципом, в першу чергу направляються на реконструкцію декількох обласних музеїв. А, значить, наш колись зразковий заклад отримує те, що в народі називається «сльози»... Звичайно, в таких умовах дуже складно щось створювати чи оновлювати — встигай тільки «латати діри» та підтримувати те, що є.

Але заспокоювати себе всіма цими чинниками і зупинятися посеред дороги — не вихід. Якщо Каховський музей не потрібен державі, то він надзвичайно потрібен громаді міста... Адже тут — скарбниця її історії, без якої зараз ми духовно бідніємо, без якої ростуть «Іванами безрідними» наші діти й онуки. А тому вихід один: відродження музею повинно стати нагальною турботою всієї громади. І ця турбота вже дала свої перші ростки.

Справа зрушила з місця у 2007 році завдяки депутатам різних рівнів, керівництву міськвиконкому, підприємцям. Треба ще раз із вдячністю і шаною пригадати величезний внесок у цю роботу, котрий належить Олені Вакулич — тодішньому заступнику міського голови. В числі найкрупніших меценатів — ЦК КПУ (уродженець Херсонщини А.Тарновський сприяв залученню 15 тис. грн.); ЗАТ «Чумак» (К.Стурен), ТОВ «Уніфермаг» (Д.Раков). Всебічну допомогу надали ВАТ «Укрводбуд» (А.Корсун), ТОВ «Каміон-сервіс» (І.Петкус), ТОВ «Торнадо-пласт» (П.Гребенюк), ТОВ «Тройка» (Р.Романенко), ПП Матросов, Муравицький, Зик, Філенко та інші. У грудні 2008р. був прийнятий проект реконструкції музею. Протягом 2009-го йшла повна заміна системи опалення та електропроводки. Зважаючи на те, що 2010-й — рік ювілею Великої Перемоги, вирішено до 9 Травня відкрити постійну експозицію у двох залах, присвячену цій знаковій не тільки для міста, країни, а й для всього світу події. Розроблено проект оформлення та проведено капітальний ремонт 7-го і 8-го залів: змонтовано підвісні стелі, поновлено вікна та паркетну підлогу, пофарбовано стіни. За кресленнями досвідченого херсонського художника-проектанта Анатолія Грязнова, який безпосередньо керує ходом робіт, виготовлено і змонтовано експозиційне обладнання. Загалом на всі ці роботи — закупівлю матеріалів, обладнання та оплату наданих послуг — уже витрачено більш, ніж 100 тисяч гривень. А що ж попереду?

- Тепер ми на початку робіт з художнього оформлення залів Великої Вітчизняної війни, — розповідає завідувач музею Світлана Сидьолкіна. — Тільки за них ми маємо сплатити до 45 тис. грн.Є й проблеми з матеріалами, які закуповуються в обласному центрі, бо в будівельних магазинах Каховки немає всього необхідного, що вимагає саме музейна експозиція. Не кажу вже про ремонт інших залів, придбання нової сучасної сигналізації та сканування документів особливим, що не призводить до їх псування, кольоровим лазером. До того ж, треба перефотографувати близько 350 знімків! А вартість кожної одиниці — від 7 до 15 грн. Звичайно, від суми, яка складається з усіх цих витрат, перехоплює подих. Особливо, якщо зважити на те, що минулі роки так і не принесли довгоочікуваного вирішення питання про стабільне фінансування музею з обласного бюджету. Значить, нелегка ноша — цілком на плечах благодійників... Але погодьтеся: коли йдеться про збереження історичного спадку рідного краю, не може бути й мови про економію на матеріалах чи якості. Ми повинні якісно робити справу, дивлячись у майбутнє. А майбуття завжди спиратиметься на надбання минулого. Наша мета — зберегти їх для нащадків! І це є завданням усієї громади. Колектив музею, у свою чергу, готовий працювати, не рахуючись із часом — без вихідних і відпусток, аби встигнути оформити експозиційні зали до великого свята нашого народу. Головне — вирішити питання фінансування.

Міський голова Олександр Карасевич зауважує: — У нас уже є чудовий приклад вирішення подібної проблеми «усим миром» — добудова приміщення ЗОШ №5. Більше 2-х мільйонів гривень було зібрано завдяки небайдужим людям. Ділилися — хто скільки міг — представники різних професій, партій, населення. І результатом сьогодні пишаються всі каховчани! Зараз так само відкрито рахунок для бажаючих допомогти у реконструкції «Легендарної тачанки» та інших монументів і архітектурних пам'яток міста. То чому б не піти таким шляхом і задля збирання коштів на дообладнання нашої скарбниці — Каховського історичного музею? Все можливо, коли громада разом. В свою чергу, саме такі спільні справи якнайкраще об'єднують людей, незалежно від політичних та інших уподобань чи соціального статусу. Об'єднаймо ж зусилля у відродженні музею, щоб з гордістю казали й наші діти: «Ми — каховчани!».